BLW (baby-led weaning) чи самоприкорм - це підхід, не вид, а саме - підхід, до пропонування прикорму, який хоч і не є новим, але швидко набирає популярності з моменту, коли йому дали цю назву.
Концепція БЛВ була сформована Джил (Гілл) Ріплі протягом 2002-2003 років, тому саме її вважають його основоположницею.
Кваліфікована медсестра, соціальний працівник, консультант з ГВ. Протягом 1978 - 1996 років працювала health visitor (спеціальна посада в Британї у медичній сфері). З 1996 по 2010 працювала у UNICEF UK Baby Friendly Initiative, де була також відповідальною по кількох проектах, серед яких: створення та проведення навчальних курсів для медичних працівників з питань грудного вигодовування; навчання та підтримка колег; формування друкованих документів та для веб-сайтів. Отримала ступінь магістра у 2005 і наукову ступінь у 2015 у сфері здоров'я та соціальної допомоги (PhD Health and Social Care). Обидві роботи присвячені дослідженню прикорма.
Ріплі написала кілька книг і наукових статтей. Завдяки її активній роботі все більше і більше батьків обрали цей підхід для своїх дітей.
БЛВ має багато переваг, зокрема:
сприяє правильній харчовій поведінці;
сприяє розвитку координації рухів, розвитку дрібної моторики;
полегшує процес харчування дитини, для дорослих;
сприяє кращому набуттю сенсорного досвіду;
є результати досліджень, серед яких є дані про меншу схильність до переїдання та вибірковості у їжі в подальшому, у дітей які були на БЛВ.. Дослідження показали непогані результати, але вибірка доволі мала. У Великобританії БЛВ визнаний на офіційному рівні.
Кому підходить БЛВ
Вік близько 6 місяців, згідно рекомендацій світових організацій; Доношеним дітям, а також недоношеним в залежності від гестаційного віку і набутих навичок (але тільки після огляду та дозволу лікаря);
Можливість сидіти або сидіти з мінімальною підтримкою, вміння тримати голову, доносити до рота шматочок;
Чому потрібно сидіти вертикально.
Безпека! Безпека! Безпека!
Первинні навички жування та система травлення, як правило, розвиваються в тому ж темпі, що і здатність дитини сидіти вертикально;
Постуральна стабільність. Діти повинні їсти сидячи вертикально, щоб легко координувати ковтання та дихання. Вони не можуть цього зробити опущеними вперед чи в бік, чи напівлежачи. Вони також повинні мати можливість контролювати їжу в роті, щоб вона не сповзала назад, у напрямку до дихальних шляхів, перш ніж вона буде готова для ковтання. Відхилення спини назад може бути причиною удушення;
Немовлята повинні мати можливість нахилитися/потягнутись самостійно вперед, щоб дістатися до їжі, взяти її двома руками і оглянутись навколо - все це, не втрачаючи рівноваги.
Отже, якщо ви обрали БЛВ як підхід пропонування прикорму та у дитини є всі вище перераховані ознаки які дозволяють його почати, для вас нижче буде подана інформація яка допоможе організувати трапези прийому їжі правильно.
Далі продовжуємо ознайомлюватись з основними правилами які роками доповнювала і удосконалювала Джил Ріплі. Тобто офіційними даними.
Основні правила БЛВ:
Початок прикорму близько 6-ти місячного віку доцільний не лише тому, що грудне вигодовування показує оптимальні результати для здоров’я (Kramer and Kakuma, 2012), а також через достатній розвиток функцій кишківника, ротової порожнини та імунної системи дозволяють розширити харчування попри ГВ чи ШВ (Naylor and Morrow, 2001).
Важливо відмітити що, в цьому віці немовлята починають досліджувати все за допомогою рук та роту (Sheridan, 1973), що є основою підходу БЛВ.
Упевніться, що дитина може сидіти у вертикальному положенні з мінімальною підтримкою під час їжі. Спочатку можна садити собі на коліно лицем до столу, а як тільки вона буде спроможна сидіти самостійно - то пересадити у дитячий стільчик.
Пропонуйте продукти довші за дитячий кулачок, бажано у формі брусочка. Якщо можливо готуйте дитині ту саму їжу, яку їсте ви, щоб вона відчувала себе частиною того процесу, що відбувається. Їжа повинна бути ТІЛЬКИ за правилами - безпечної подачі.
Пропонуйте різноманітні продукти: не цікавить дитину одне - спробує інше;
Не поспішайте, дозвольте малюку керувати темпом того, що він робить. Не спокушайтесь "допомогти", поклавши їжу в рот дитині.
Не сподівайтесь, що дитина буде їсти будь-яку їжу перші кілька разів. Як тільки вона зрозуміє, що ці нові продукти мають приємний смак - почне розвивати навик жування більш вдало, а згодом вправно ковтати;
Не очікуйте, що малюк з’їсть кожен шматочок їжі. Пам'ятайте що спочатку в них ще не розвинена здатність дістатися до їжі що у них всередині кулачка;
Спробуйте згодом знову подати продукти які не сподобалися вперше, діти часто змінюють свої вподобання і змінюються вони весь час;
Ні в якому разі - не залишайте дитину саму під час їжі;
Не пропонуйте їжу, яка представляє очевидну небезпеку. Список заборонених та продуктів з високим ризиком задухи по віку малюків ви знайдете - тут.
Не пропонуйте напівфабрикати або страви в яких додана сіль або цукор;
Пропонуйте воду з відкритої тари, але не хвилюйтеся, якщо ваша дитина не виявляє до неї інтересу на початку;
Будьте готові до безладу! Можна стелити газету чи клейонку на підлогу під стільцем. І не хвилюйтесь, з часом ви будете приємно здивовані тим, як швидко ваша дитина буде їсти охайніше;
ГВ чи ШВ - головна їжа до року дитини;
Насолоджуйтесь процесом і спостерігайте, як ваша дитина вивчає їжу і розвиває навички самохарчування, набуває харчовий, смаковий та сенсорний досвід.
Як організувати трапезу:
Посадіть дитину вертикально собі на коліна або в дитячий стільчик за умовами якщо дитина сидить. Обличчям до столу.
Переконайтесь, що вона може сидіти і вільно користуватися руками - дотягнутись до їжі.
Запропонуйте дитині їжу - покладіть її на піднос/тарілку/дощечку чи столик перед собою, головне щоб рішення було за нею.
Також на нашому курсі Початок прикорму ми практично кожній мамі допомогаємо з організацією БЛВ (BLW) прикорму . Детальніше про курс тут.
Батьки вирішують що і скільки дати дитині, дитина вирішує - що їсти, як їсти і чи їсти взагалі.
Почніть з продуктів, які легко схопити малюку - спочатку найкраще використовувати брусочки або довгі смужки. Це найкращий варіант для крупної моторики.
Пропонуйте нові форми та консистенції поступово, щоб дитина могла зрозуміти, як з ними поводитися. Згодом малюк зможе їсти твердіші продукти, а також інших форм та менших розмірів (при наявності пінцетного захвату), тому треба вміти правильно їх нарізати щоб було зручніше брати та саме головне - уникнути удавлення.
Долучайте дитину до загальних прийомів разом з вами, коли тільки можете. Найкраще починати робити це ще задовго до початку прикорму.
Обирайте час прикорму коли дитина не втомлена і не голодна, щоб вона могла зосередитися. Перший місяц ви спостерігаєте, коли цей час є найліпший, і далі формуєте стабільний графік харчування.
На цьому етапі їжа призначена для навчання та ознайомлення. Але грудне молоко або суміш - це основне джерело харчування дитини до 1 року.
Запропонуйте воду під час їжі, щоб дитина могла навчитися навику пиття Якщо вона не хоче пити не наполягайте.
Не підганяйте і не відволікайте дитину поки вона займається їжею - дозвольте їй зосередитися.
Не кладіть їжу дитині в рот і не намагайтеся переконати її їсти більше, ніж вона хоче.
Не починайте прикорм у стресовій для малюка ситуації (переїзд, хвороба, активне та болісне прорізуванні зубів).
Що давати їсти на початку?
Спочатку продукти мають бути м’якими щоб легко дитина змогла розчавити та перетерти яснами. Навик жування це навик щелепної кістки та м’язів. Ви можете легко перевірити чи підходить продукт по безпеці для вашої дитини просто стиснувши його своїми пальчиками, якщо він давиться - отже ясна впораються. Нарізати їжу брусочками товщиною з ваш палець так щоб дитина легко взяла в кулачок, а з нього стирчав кусочок - хвостик. На початку діти не можуть розжати кулачок щоб донести то до рота і будуть кусати те що стирчить зверху. Так само вони будуть його крутити, відпрацьовуючи оберт кістьового праксису - як же краще його обернути щоб їжа потрапила до рота.
Чи збільшується ризик вдавитися на БЛВ.
Немовлята розвивають здатність переміщати пережовану їжу до задньої частини рота для ковтання лише після того, як вони навчились жувати (Naylor, 2001). До цього пережована їжа зазвичай випадає з роту. Тому так важливо щоб дитина не сиділа в похилому положенні!
До 6 місяців поступово зникає виштовхувальний рефлекс, залишається лиш чутлива зона далі, глибше на язиці. Доки дитина не буде готова проковтнути, цей рефлекс виштовхуватиме їжу назад, не даючи подавитися.
Блювотний рефлекс є захисним механізмом організму і одним з етапів розвитку оральної порожнини.
Ризик вдихнути їжу менший при кусанні, а ніж при сьорбанні (смоктальна дія) рідини (Wickenden, 2000). Тому уважно дивіться щоб дитина не занурювалась лицем в тарілку, вдихнути вона може і носом, залишки їжі.
Задуха є менш імовірною, коли дитина може сконцентруватися на їжі, коли вона контролює що потрапляє в рот і координує це зі своїм диханням, а не тоді коли вона не готова чи відволіклась. Це пов’язано з тим, що немовлята не можуть навмисно переміщати їжу до задньої частини горла, поки у них не з’явиться здатність більш-менш жувати. І вони не розвивають здатність жувати, поки не розвинуть здатність тягнутися і хапати речі. Здатність підбирати дуже дрібні речі розвивається пізніше.
Чи можна поєднувати БЛВ і кормити з ложки.
Комбінування БЛВ і традиційного підходу до прикорму - годувати дитину мамі, порушить саму основну філософію БЛВ та суть цього підходу, і змінить його сутність.
БЛВ - це пропонування здорової та безпечної їжі;
розподіл сімейних страв;
переконання, що тільки дитина кладе їжу собі в рот;
дозвіл їсти руками;
довіра до дитини, що їсти, що за чим, скільки і як швидко (Rapley, 2016);
Це і є офіційні засади БЛВ підходу. Цей підхід повністю відповідає трактуванню терміну “прикорм” від ВООЗ:
“Діти віком 6–23 місяці повинні отримувати відповідне харчування, визначене як «Практика годування, яка заохочує дитину їсти самостійно та у відповідь на фізіологічні потреби та потреби розвитку, які можуть заохочувати саморегуляцію під час прийому їжі та підтримувати когнітивні та емоційні здібності і соціальний розвиток»”.
Ложка з пюре може мати місце на БЛВ прикормі, але за умов:
дитина безпечно та зручно сидить у стільці, постурально стабільна;
дитина сама тримає цю ложечку, та опановує/контролює направлення руки до ротика;
бажано щоб пюре не мало гомогенно - рідкої консистенції, а було загущене (от як картопляне пюре наприклад), для того щоб дитина відчувала та опрацьовувала його в оральній порожнині;
найкраще на цьому етапі підійдуть pre-spoon ложки, вони мають фігурні вирізи та заглиблення на своїй голівці, тому дитина не просто “всмоктує” з ложечки їжу, а буквально - добуває її, використовуючи м’язи щелепної кістки та язику.
З теорією ознайомились, а тепер перейдемо до практики - як і що!
Самоприкорм (БЛВ) підхід у прикормі, під час якого діти їдять самостійно ъжу по безпечній подачі.
Ні, батьки не годують дитину ложкою;
Ні, батьки не кладуть дитині їжу до рота пальцями;
Ні, батьки не заставляють дитину їсти;
Ні, дитині не потрібні зуби щоб справитись зі шматочками.
Так, дитина їсть сама, скільки хоче і що хоче, зі своєї тарілки чи з столику;
Так, дитина сама контролює весь цей процес;
Так, це нормально що дитина більше розмазує ніж їсть, вона вивчає їжу, знайомиться з неї, через тактильність - сенсорні рецептори. Це природній процес розвитку кожної дитини;
Так, вона чудово впорається з шматочками за допомогою ясен, язику та допоміжної речовини з ферментами - слина.
Кому БЛВ не рекомендовано:
дітям, яким загрожує дисфагія;
дітям з затримкою розвитку, гіпотонія, оральна гіпотонія;
дітям, які мають анатомічні розлади (проблемами з вуздечкою язика, розщеплення піднебіння);
дітям з генетичними порушеннями;
дітям, які стоять на обліку у лікаря, через загрозу анемії (група ризику), діти з низькою вагою, передвчасно народжені діти (діти з цих категорій можуть бути на БЛВ, виключно з дозволу педіатру);
діти з проблемою опорного апарату.
Ми не говоримо про те, що ці діти не можуть їсти шматочками, просто цим діткам потрібно буде трохи більше часу на те, щоб бути повністю готовими безпечно харчуватися ними.
Як розпочати БЛВ, та що треба знати батькам:
Перше і основне правило - вивчити правила безпечної подачі для малюків та засвоїти надання першої допомоги дитині, у разі того, якщо вона вдавиться. Ознайомитись з загальними правилами безпечної трапези;
Позиція під час прикорму. Якщо дитина ще не сидить самостійно або з мінімальною підтримкою - її тримають на руках (сідати самостійно, та сидіти то два різних навики). Якщо дитина може сидіти самостійно або з мінімальною підтримкою, і спинка у дитини рівна - її можуть посадити в стільчик для годування. За правилами постуральної стабільності.
Нюанси подачі. Для більшого зацікавлення та кращої візуалізації дитини обирайте однотонні тарілки, без малюнків. Або це може бути просто біла дощечка чи столик дитини. Ці два варіанти розглядають тоді, коли дитина під час трапези циклиться лише на своїй тарілці, як на предметі. І не звертає увагу на їжу. Таким чином, дитина буде зацікавлена саме вмістом тарілки чи тим що лежить перед нею. Ще момент, обирайте не глибокі тарілки, щоб дитина легко могла дотягнутися та взяти їжу, також зверніть увагу на висоту бортиків, дуже часто вони створюють складні умови для дитини, щоб дістатись до їжі.
Каша на БЛВ (самоприкормі). До моменту поки дитина не сіла в стільчик кашу ліплять, формують так званий брусочок-ковбаску, продовгуватої форми. Як тільки дитина опинилась у стільці - в гру вступає ложка, та перші кроки її опанування.
Вода. Воду дитині пропонують тільки у сидячому (вертикальному 90 градусів) положенні, з вашою підтримкою, тобто присаджуєте дитину, і вчите її пити. З ложки не варто давати, пропонуєте з склянки по розміру зручному для дитини, з чашки, відкрита тара.
Ви повинні бути з дитиною увесь час, наглядати за нею. Бажано щоб один з батьків був перед дитиною, щоб дитина не шукала його та головне - мала приклад, що і як робити, як діяти. Не треба стояти над дитиною, в процесі ковтання вона може підняти на вас голову, та вдавитись. Також не повинно бути ніяких відволікаючих факторів: музики, іграшок, гаджетів, ТБ.
На цьому етапі вам необхідна: знання по безпечній подачі та безпеці під час трапези, зручний для дитини посуд, уважність, чуйність та терпіння!
Коли ваша дитина сіла в стільчик:
Під стільчик зручно постелити старе простирадло, газети, та от саме тут - підійде клейонку. Все що впало, або дитина кинула (що є нормальним) легко потім буде зібрати таким методом;
Столик повинен нижче лінії дитячих грудей, щоб дитині було зручно дістати їжу. Кут, та лінія від плеча до столу повинна бути діагонально направлена вниз.
Підніжка є обов’язковою. При умові що стільчик має 5-ти точкові ремені безпеки.
Якщо ремінь 3-ох точковий, підніжка може бути небезпечною, оскільки дитина може на неї спиратися і перекинутися зі стільця - тому треба завжди наглядати за дитиною. Гарним варіантом є створення “ілюзії підніжки” з чогось, на що дитина якщо і поставить ніжки. То можливості встати не матиме.
Якщо ніжки вашої дитини не дістають до підніжки, її слід підлаштувати самостійно (можна використовувати підручні засоби). Підніжка то є точка опори, то є місце, з якого і починається постуральна стабільність вашого малюка. Це його безпека в першу чергу та зручність.
Тарілка (якщо таки дитина її сприймає, та не звертає на неї увагу), або на присосці, або звичайна. Якщо поставити її на силіконізований килимок, вона буде більш-менш зафіксованою.
Вода - у полі зору, тобто на столику. Щоб дитина могла потягнутись, натякнути вам що вона хоче пити.
Слюнявчик, може бути дуже доречний саме зараз. Силіконовий з кармашком є ідеальним варіантом. Сам NHS наголошує на ньому, як на речі, яка необхідна на початку прикорму. Його застібка є безпечна, навіть дитина в змозі з нею впоратись. Вона розстібається за секунду, в разі чого. А от слюнявчиків на шнурках, на металевих застібках краще на початку уникати, як і будь чого, що може бути в дитині на шиї. Але майте на увазі - на самому початку прикорму, вони можуть дуже відволікати та можуть нервувати ваших малюків.
Коли дитина сіла в стільчик їй можна запропонувати прибори, майте на увазі, що дитина може відмовлятись від них навіть просто через те, що вони їй не до вподоби, або просто не зручні. Прибори викладаєте поруч. Або накладаєте/наколюєте, і кладете ручкою в бік. Дитину при цьому ви не годуєте!!!
Дитина не повинна бути голодною на момент початку трапези.
Пояснюю, якщо дитина голодна то:
- вона може вередувати, мати поганий настрій через відчуття голоду, вона б охоче зараз їла мамине молочко чи пила б суміш. Бо дитина розуміє з чого вона отримує насичення.
- дитина може накинутись на їжу, відчуття голоду не буде під її контролем, а саме страшне що поспішаючи дитина може вдавитись. Інший момент - дитина не навчиться контролювати голод та насечння, як наслідок - переїдає та погано, не якісно обробляє їжу в роті. Тому важливо запропонувати дитині ГВ/ШВ за деякий час ДО прикорму. Тоді дитина не буде вередувати від відчуття голоду, буде в гарному настрої щоб вивчати, знайомитись, досліджувати нові продукти та розвивати нові харчові навики.
Рідкі страви/напої на БЛВ прикормі
Кисломолочні продукти, такі як йогурт, кефір чи ряжанка пропонуються дитині до року у вигляді соусу! Або на ложці, в руках дитини. До року єдиний напій, який вживає дитина з чашки/поїльнику це вода. Тут грає роль саме психологічний момент та момент розвитку. Діти до року вчаться пити саме воду, і якщо ви хочете щоб ваші діти вміли її пити та любили, то не треба на самому початку змінювати їх асоціацію на пиття. Як ми всі знаємо йогурт чи ряжанка можуть бути куди привабливими для дитини.Супи також можуть бути в раціоні дитини, бути їм там чи ні це питання сімейних звичок у родині. Але вони мають місце в більш пізньому віці. Коли дитина має гарну харчову базу, різноманітну, і більш менш опанувала навик - донести ложечку до рота.
З чого почати
Підхід БЛВ розрахований на вибір дитини, завдяки БЛВ багато батьків у світі почали пропонувати дітям 2, або навіть 3 нових продукти за один раз. Це має позитивну динаміку, та позитивно впливає на харчову поведінку дитини. Лікарі теж не бачать у цьому проблеми, і підтримують це.
Всі рекомендації наголошують що прикорм слід починати з залізовмістких продуктів, таких як м'ясо, бобові та каші. А для дітей на БЛВ дуже важливо отримувати корисні нутрієнти в цьому віці, та поповнювати енергетичні запаси. Тому для БЛВ прикорма принцип формування здорової тарілки харчування для дитини, дуже важливий, з перших днів.
В перший день, Ви можете запропонувати дитині якийсь овоч та м'ясо. На другий день додати кашу. На третій запропонувати новий вид каші, м'яса, чи овоча та фрукт. Ви також можете пропонувати на наступний день два нових продукти.
Як завжди додам від себе, обов'язково, в перші дні початку прикорму, запропонуйте дитині продукт що послаблює, такий як ківі чи чорнослив.
Страхи та нерозуміння БЛВ підходу
Поговоримо про інші причини, які так лякають багатьох у підході БЛВ, та які не мають ніякого підґрунтя:
Зуби. Нема зубів. Не жує.
Чомусь для більшості показник їх наявності грає значну роль. Першими у дітей з'являються передні зуби, як ви думаєте ними можна жувати? Спробуйте. Питання відпаде. Ми дорослі, жуємо молярами, а вони з'являються у дітей у віці 1,5-2 роки. В когось раніше, в когось пізніше. Але ВООЗ наголошує на тому, що дітей треба переводити на їжу шматочками у віці ближче до 8 місяців, та не пізніше 10 вони вже повинні бути на їжа по безпечній подачі. І не дарма. Тому тут справа далеко не в наявності зубів. Діти чудово "жують"-перетирають їжу яснами. Ось чому на початку, дітям пропонують м'які шматочки, які можна легко розчавити пальцями.Жування - це навик, навик щелепної кістки та м’язів. Зуби це лише допоміжний інструмент.
Мало їсть. Голодна дитина.
Більшість обирає пюре прикорм тому що мають можливість самостіійно регулювати кількість їжі, яку дитина з'їла. І роблять висновки - сита дитина. На БЛВ так це не працює, це факт. Тепер поясню: коли ми ситі, в тому числі і діти, мозок посилає нам сигнал - стоп, наїлись. З пюре прикормом цей сигнал трохи "заповільнений" бо дитина отримує ложку за ложкою. БЛВ трапеза займає більше часу, і от це як раз той час, коли мозок в змозі кричати про те, що людина наїлась. Всі дієтологи світу кричать про те, що зі столу треба вставати з легким відчуттям голоду. Бо через 10-15 хвилин, мозок посилає той магічний сигнал, що ми ситі, і їсти вже не хочеться. Тому тут справа не в кількості їжі, а справа саме в часі, в тому часі, який потрібний організму, щоб зрозуміти - я наївся. І енергії, яка витрачається при самохарчуванні. І це найкращий червоний прапорець від переїдання.
Дитячий шлунок не готовий до шматків, вони "важкі", вони "шкодять" ШКТ дитині.
Під час підготовки іншого матеріалу, про "+/- БЛВ прикорму та Пюре прикорму" я вивчила багато досліджень, і в жодному досліджені немає чіткої заборони, але є але... рекомендації від ВООЗ, ААР та Espghan, де вони наголошують що органи травної системи, фізичний розвиток, на навички дитини готові до твердої їжі у віці ближче до 8 місяців. До цього їм підходить - більш м'яка консистенція, їжа, яку можна розчавити язиком. Інша сторона медалі в тому що батьки знаходять у памперсах залишки їжі, і вважають що дитина нічого не отримала - як зайшло так і вийшло. Але це є нормально та природньо!!! Повірте, за всіма дослідженнями, частину потрібних нутрієнтів, макро-мікро елементів та вітамінів, які потрібні малюку, він отримав.
Страшний сон батьків - дитина вдавиться. І чомусь саме ризик вдавитись на БЛВ прикормі лякає всіх найбільше.
Є дослідження, і не одне, де при дотриманні правил безпеки та безпечної подачі на БЛВ, ризик вдавитись у дитини точно такий же, як і ризик вдавитись у дитини на пюре прикормі.
Давайте розберемо це трохи детальніше. Спочатку прочитайте знову пункт 1 про зуби, далі в нас…виштовхувальний рефлекс/блювотний рефлекс/вдавлення/удушення.
Блювотний рефлекс є захисним механізмом організму. Він захищає дітей, та дорослих до речі теж, від потрапляння в горло занадто великих шматків. Це саме він, допомагає діткам на БЛВ, і не тільки, навчитися жувати і ковтати правильно, за алгоритмом обробки їжі.
Вище ми вже говорили про нього, у дітей, у віці 6-8 місяців цей механізм знаходиться на середині язику, ось чому на початку прикорму, це стається так часто. І от саме тому важливо почати пропонувати дітям шматочки в цьому віці, навіть ВООЗ наголошує на віці близько 8 місяців. Це той час, коли діти, захищені цим механізмом, від попадання в горло шматків. Їх організм піклується про них.
Головні причини блювотного рефлексу
Шматок потрапив занадто глибоко в горло, і “механізм” виштовхує його на передню частину язику, тим самим "підштовхуючи" дитину для його кращого переміщення в роті та опрацювання;
Замалий шматок, або шматок поданий не по безпечній подачі. “Механізм” спрацьовує так само, як у першому випадку;
Консистенція температура та форма. Найчастіше за все дітям просто може не подобатись консистенція якогось продукту - в'язка, гливка або твердіша за попередню. Це має вплив на сенсорно-оральне сприйняття дитини. Температура теж має значення. Деякі полюбляють теплу, або навіть горячу їжу (з цим обережно, може викликати відмову, через набуту травму), а хтось любить кімнатної температури, або холодну. Незручна, неправильна форма. Яка просто дратує дитину.
Блювотний рефлекс може бути як на нові продукти, так і на вже давно знайомі, в новій подачі/страві так і в тій, до якої дитина звикла. Це все відбувається за рахунок поетапного розвитку.
Дуже в рідких випадках, цей рефлекс говорить про те, що дитині саме зараз не смакує ця їжа. В дітей не настільки розвинені смакові рецептори на той час, як у дорослих і їх значно більше ніж у дорослих. Тому смак може бути просто незвичним - новим для них.
Чого не слід робити ніколи:
Якщо в дитини спрацьовує блювотний рефлекс, нівякому разі не лізьте до ротика дитини, ложкою, виделкою і тим паче своїми руками! Частіше за все, в такому випадку діти ще швидше починають заковтувати (ковтати) той шмат. Ви можете налякати дитину, травмувати дитину і навіть пропихнути той шматочок ще далі. Не кричіть на дитину, не робіть різких рухів. Дійте спокійно та але м’яко, швидко, але не різко! Дитина злякається, і після цього можуть бути наслідки, вона може відмовлятись їсти через панічний страх, та нерозуміння того що трапилось. Це може перерости у психологічну травму для дитини. Це є ПТСР у харчуванні. І в більш старшому віці може викликати фагофобію (боязнь ковтати та боязнь їжі яка є цілісною).
Перед тим як обрати БЛВ мільйон разів передивіться відео надання першої допомоги. Ні в якому разі не трусити дитину за ноги, не бити дитину зі всієї сили по спині коли вона сидить, не пхати свої пальці дитині до ротика.
Рятувати дитину треба тільки тоді, коли Ваша дитина:
-синіє
-не дихає
-не видає ніяких звуків
При інших обставинах - дайте дитині змогу відкашлятись та впоратися з цим самій. Поки дитина кашляє, і намагається позбутись того шматочка за допомогою блювотного рефлексу - все добре!
Звернення до батьків: тривожні батьки - вороги прикорму БЛВ.
Діти, дуже чуттєві, крім наслідування, вони мають емпатичне чуття. Тому якщо ви не впевнені, якщо кожного разу сідаючи з дитиною за стіл, ви чекаєте і думаєте про те що дитина вдавиться, я вам гарантую - так і буде. Дитина повинна відчувати себе в безпеці, в спокійній обстановці, в дитини повний контакт з мамою чи татом. Дитина все відчуває, і якщо ви нервуєте, то вона нервує разом з вами, а отже - вона не сконцентрована на їжі, на безпеці, її механізми не напоготові і ризик вдавитися підвищується. Якщо б батьки побачили, зі сторони, вираз свого обличчя коли їх малюк має блювотний рефлекс вони б - злякались. Повірте мені,
У БЛВ є принципи та правила. Так дійсно, деякі підходи у російськомовних консультантів по Самоприкорму трохи різняться від підходу його засновниці. Але б скільки років не існував БЛВ підхід, він все ще не є достатньо дослідженим. Ріплі завжди наголошувала що БЛВ прикорм не для всіх, і що головною ознакою для нього є вертикальне, впевнене сидіння дитини.
Якщо Ви таки обрали БЛВ підхід для своєї дитини, Ви повинні бути відповідальною та спокійною. Як би не називали Самоприкорм - прикормом для лінивих, це не так. Якщо дитина контролює весь процес, то це не значить що Ви повинні нехтувати безпекою! Ви мати, Ви завжди на варті безпеки та спокою Вашої Дитини! БЛВ це не страшно, це цікавий, пізнавальний, навчальний процес для дитини, під час якого вона набуває та вдосконалює свої навички!
Видихайте!
Автор допису: дитячий нутріціолог, харчовий педагог “Привітна Клініка”, соціальний педагог Вікторія Стельмах. Засновниця найбільшої україномовної спільноти про прикорм та здорове харчування для дітей “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд”. Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного Початку Прикорму”.
Всі права захищені, законом про авторське право
Джерела