Нарешті по багаточисельним проханням я зібралася написати пост про коров’яче молоко для дітей. Майже кожного дня отримуємо питання, "з якого віку можна давати пити молоко", "а чого Ви тут хімію заставляєте купляти, краще ж домашнє в бабусі на базарі взяти", "а чим гірше кип'ячене молоко аніж пастеризоване", " і що то взагалі за звір такий па-сте-ри-за-ція"? Спробую відповісти. І на початку запам'ятайте, будь ласка: додавати молоко як напій в раціон малюків можна не раніше 12 місяців! Це не обговорюється, бо наслідки раннього введення молока можуть бути дуже страшними. Ніяких замін сумішей на натуральненьке і распрекрасненьке! З 6 місяців можна починати додавати в страви в невеликій кількості: в кашу, омлети, млинці і т.д. І не тільки можна, але й треба, бо молоко це алерген, і всі адекватні джерела радять познайомити дітей з алергенами до 12 місяців, щоб зменшити вірогідність алергічних реакцій у майбутньому. Схема введення алергенів ось тут: https://m.facebook.com/groups/846729565806730/permalink/1027101581102860 Ну і приступаємо до технології: Молоко приходить на виробництво з різних господарств. Я завжди кажу, що краще обирати продукцію великих компаній, бо дуже часто вони мають власні ферми, ретельно контролюють санітарний стан тварин, умови, в яких вони утримуються, виконують всі вимоги по профілактиці хвороб і лікуванню. Це дешевше, аніж забракована партія молока у сотні тонн, санкції торгівельних мереж та  погана репутація. Великі виробництва оздоблені сучасними лініями, в яких все автоматично керується, регулюється, контролюється, миється антисептичними засобами, вони схожі на космічні кораблі. Кожна партія піддається вхідному контролю за усіма показниками якості (вміст жиру, кислотність, обсемененність мікроорганізмами і т.д.) Якщо все ок, молоко йде на сепарацію. ✔️ Під час сепарації, молоко проходить через центрифугу і розділяється на різні фракції, молоко обезжирене та вершки. ✔️ Цілий блок устаткування призначений для очищення молока. Це і фільтри і центрифуги, на яких відділяється дрібне сміття, і навіть бактофуги, в яких молоко очищується від величезної кількості бактерій. Це дуже важливий фактор, бо в сирому молоці міститься  в середньому 3600000000 бактерій на 1 мл і не всі вони білі та пухнасті. ✔️ Після цього молоко та вершки поєднуються у відповідні пропорції, щоб ми отримали продукт з фіксованим складом, наприклад, 2,5% жиру, або 3,2%. Це нормалізація. Тому якщо Ви бачите на пакеті молока слово "нормалізоване", це просто означає, що склад молоко приведено, до якогось стандартного значення. ✔️ Далі молоко гомогенізують, частки жиру тиском розбиваються на більш дрібні , за рахунок чого, маленькі жирові часточки рівномірно розподіляються по всьому об'єму і не збираються зверху. Тому, якщо кажуть, що молоко магазинне зовсім не жирне, не те що домашнє (бо на ньому он який шар жиру зверху), то брехня. ✔️ Ну і ось приходить час "П". Пастеризація. Тут є багато варіантів, але основне: молоко швидко нагрівається до високої температури, і так же швидко охолоджується в потоці. Температура може бути від 65 до 95 °С і час витримки залежить від температури, від 30 хвилин до кількох секунд. Це все розраховано, виходячи з живучості патогенних мікроорганізмів і націлене на повне їх знищення при максимальному зберіганні користі молока. Але є бактерії або їх спори, які можуть вижити в даних умовах. Тому на допомогу приходить... ✔️ Ультрапастеризація, під час якої молоко миттєво нагрівається вже до температури близько 140°С і витримується кілька секунд. Цим методом можна знищити всі види бактерій та їх спори, тому ультрапастеризоване молоко так довго зберігається - там просто нікого немає вдома і нікому то молоко сквашувати-псувати. Розумієте? Це не тому що, жах, суцільна хімія, воно не кисне, не буду ніколи таке купляти. ✔️Стерилізація. Найчастіше їй піддають спеціалізоване дитяче харчування. Молоко, закупорене в пляшку, витримується при температурі більше 100°С впродовж 15-30 хвилин. Цей метод не дуже розповсюджений, бо під час нього втрачається частина корисних речовин, молоко набуває специфічного "кип'яченого" присмаку і кольору. ✔️ Пакування. Завжди відбувається в чисту одноразову тару, а у випадку ультрапастеризації пакування зазвичай відбувається в асептичному середовищі в стерильні пакувальні матеріали (так званий tetra pack), і це ще одна ступінь захисту. А тепер розглянемо технологію виробництва молока бабою Хуанітою (українські ім'я мені заборонили використовувати), в якої Ви завтра можете купити найкраще домашнє і натуральне. Всі персонажі вигадані і співпадіння випадкові. Прокинулася, почухалася, взяла відро, яке після вчорашнього вечірнього доїння сполоснула водою, але це не точно. Прийшла в хлів, згадала, що треба почистити його, почистила, в рукавичках? Не думаю. Сіла подоїти корову, обробила вим'я? Винесла ведро на двір, згадала, що онукам треба сніданок приготувати...відро стоїть у дворі відкрите, і навіть, можливо, на сонці. Яке жирненьке молоко вийшло, можна водички додати, перемішаємо...через марлечку пропустимо, не нанофільтр, звичайно, але хоч шерстина не буде плавати. А марлечка тут на мотузці висить, завжди, під рукою, всіх мух збирає, якщо їй пощастить, буде сполоснута разом з відром, але то також не точно. Тааак, тара де? Ось вчора назбирала на смітнику: це з-під мінералки, будемо вважати помитою. Будемо збиратися на базар. В холодильнику каструля борщу на 10 літрів, та компотик для онуків і триліьрових банках, молоко не влізе...ну та й ладно. Півдня на ринку, там теж холодильнику немає. В яку ціну молоко? 50. Спробуйте, яке смачне. Зараз в кришечку налию, сьорбайте, ви лише десята за сьогодні. Ех...не продалося сьогодні...ну, нічого, соди додам, завтра ще спробую, а якщо знову не пощастить, зроблю сирку кисломолочного. Так, звичайно я перебільшую, це такий художній прийом, називається гіпербола, але...в кожному жарті лише доля жарту. Вже не раз обговорювали цю тему і ветеринар розповідала, як бабуся, якій дали антибіотики для корови і сказали зливати молоко, назавтра стояла на ринку. І як від добрих знайомих принесли молоко, а воно виявилось зіпсованим (бо корова вже захворіла, але цього ще не виявили). І якщо більшу частину бактерій можна вбити кип'ятінням, то антибіотики недозовані, хімічні речовини, миючі засоби, які додають, щоб молоко довше не скисало, ви не проконтролюєте. Не купуйте для дітей молоко на ринку. Якщо Вам дають молоко родичі, сусіди, знайомі, не бійтеся запитати, подивитися, як відбувається процес доїння. Дуже часто люди не бажають завдати шкоди, а просто не думають про те, що руки треба вимити, вим'я обробити, молоко одразу охолодити, це щоденна рутина, над якою просто не задумуються. Але!!! 100% правило при використанні перевіреного домашнього молока -  тільки кип'ятіння!! А в чому ж кип'ятіння гірше пастеризації? По-перше в процессі кип'ятіння молоко частково губить свої поживні якості, кальцій випадає осад, частково деструктує білок, руйнуються вітаміни, жир береться плівочкою. По-друге тому, що молоко не було очищене попередньо від мікроорганізмів механічно (чим більше їх в молоці, тим більше залишиться жити і тим більше ризик, що там трапиться якась дуже шкідлива бактерія) Щоб Ви зрозуміли, покажу склад молока до пастеризації/кип'ятіння (на скріні нижче): це і кишкова паличка, і  мікобактерії, так-так, саме ті, що викликають туберкульоз, і стафілококи, і клострідії....ще усілякі плісняви і гриби. Але є проблемка: не всі бактерії, чи їх спори та токсини гинуть при кип'ятінні. Наприклад, є термостійкі спори, які гинуть тільки при ультрапастеризації, а є ті що можуть вижити і при високотемпературній обробці.Тому сподіватися, що кип'ятііння зніме всі питання не варто. Наприклад, мікобактерія може лишитися в живих при кип'ятінні. Приведу ще один приклад. Найчастіше корови хворіють на мастит, під загрозою їх робочий орган. Одна з бактерій, яка його викликає це золотистий стафілокок Staphylococcus aureus, і ніби гине він при пастеризації та кип'ятінні, але при недотриманні температур зберігання молока (оті стояння на базарі), він починає продукувати токсини. Так ось ці ентеротоксини інактивуються тільки при 2,5-3 годинному кип'ятінні. А ще ці токсини дуже небезпечні, провокують отруєння, інтоксикації, що можуть призвести навіть до летальних наслідків,  і саме страшне, що дуже великий відсоток маститів протікає майже без симптомів, а на виробництві він дуже просто може  ідентифікуватися експрес-тестом перед доїнням корів, ну і дотримання умов зберігання молока ніхто не відміняв. Саме тому ми категорично проти купованого домашнього молока і не дуже толерантно відносимося до молока навіть з-під своєї корови. Але, якщо Ви прийняли рішення давати його дитині, будь ласка, не залишайте ніяких коментарів на кшталт "я давала і все добре", "покупне молоко одна хімія" і так далі, за це будемо банити нещадно, бо  здоров'я та життя чужої дитини може залежати від такої репліки. Не беріть на себе це. Ну, і на останок, запам'ятайте будь ласка: куплений домашній кисло-молочний сир (творог), сметана, вершки робляться з непастеризованого і зазвичай не свіжого молока, давати такі продукти дитині категорично заборонено, навіть після термообробки! Подивіться ще раз на бактеріальний склад сирого молока. І почитайте кометарі з інших обговорень. Бувайте здорові! Автор: Анна Комлєва, хімік, біотехнолог, адміністратор групи “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд” та сторінки @prykorm_ua в Інстаграм

Поговоримо сьогодні про те, що багато кого цікавить - харчовий інтерес (ХІ), як одну з ознак готовності до прикорму. Точніше - що робити, якщо дитина не має харчового інтересу. Для початку нам з вами варто розібратись та зрозуміти що це таке. Раніше, багато - багато років тому, існував так званий “тест порожньої ложки” для виявлення інтересу дитини, та готовності до прикорму. З часом, з розвитком доказової бази та розширенням знань про розвиток дітей він став не актуальним, у сучасному світі. Дивіться, діти пізнають світ через гру, якщо брати конкретний алгоритм цього пізнання то це - “руки-рот”. І як не крутіть, але ложка, чи то чашка з кавою яку тримає мама, чи тарілка з пастою у тата не є тим, з чим ми можемо пов’язати наявність харчового інтереса у дитини. Тобто, якщо ваша дитина просто видирає ложку але не несе її до рота, якщо ваша дитина тягнеться до вашої чашки, але не тягне її до рота, якщо ваша дитина тягнеться до тарілки тата, але не до самої пасти у ній, то це говорить про те, що саме потрібного нам харчового інтересу, дитина ще не має. Ці речі це лише предмет для малюка. Які дитина чітко візуалізує, та легко може взяти у руки. Вони мають форму та вагу. Під харчовим же інтересом ховається дещо інше. Харчовий інтерес - це коли ваш малюк проявляє зацікавленість щодо вашої їжі чи їжі взагалі. Це є перший прояв харчового інтересу. Другий - вивчення, тактильний контакт, сенсорика, вивчення текстури продукти в ручках дитини. І останній етап це - коли дитина розуміє принцип “їжа/ложка/чашка в руках - повинна бути направлена в сторону ротика”. Також на харчовий інтерес має вплив - загальна атмосфера за столом, спільна дія, приклад батьків, загальна родинна трапеза. Метод “порожньої ложки” став не дієвим через те, що батьки почали відкладати прикорм на невизначений час. Коли, як нам відомо, за рекомендаціями -  прикорм потрібно починати не пізніше 6 місяців. Дуже часто відкладаючи прикорм через відсутність харчового інтересу у дитини, батьки пропускают саме той момент коли він таки з’явився. А харчовий інтерес може згаснути, і швидко, якщо його не підкріплювати. Та і сама “ложка” давно перестала бути головним атрибутом під час прикорму. Харчовий інтерес набагато легше розвивати та підтримувати, ніж відновлювати! Давайте розглянемо пару ситуацій з харчовим інтересом, та розберемо декілька моментів: ✔️ зараз так багато дітей на БЛВ (самоприкормі), та чому доволі велика кількість сучасних малюків зараз відмовляються від пюре та ложки. Діти хто? Наслідувачі, вони не народжуються з навиками, а набувають їх, за рахунок прикладу від вчителя. А вчителями є ми - батьки. А що вони бачать? Ще від моменту, коли вашому малюку виповнилось 2-4 місяці і ви почали брати його з собою за стіл, що там?. Доречі, це найкраща, пре-підготовка до початку прикорму - брати дитину на спільні трапези. Малюки бачать тарілку, і розкладену там їжу. Таку різну, таку кольорову, різної форми.Те, що візуально вони можуть ідентифікувати!!! Тут і спрацьовує природній інстинкт - схопити та вивчити. Це харчовий інтерес.Але є й інші діти. ✔️ діти на пюре прикормі, хтось раніше, а хтось пізніше, починають таки відштовхувати ложку, закривати ротик, або відвертатись. А деякі навпаки видирають її у батьків, нервують, та лізуть у тарілочку з пюре своїми ручками. Так от, ця друга ситуація, це SOS ситуація, коли ви повинні підтримати харчовий інтерес вашої дитини. Діти так роблять коли бажають розвивати навик самохарчування. І якщо батьки не створили відповідні умови для цього, не дають дитині шансу реалізувати це бажання, то з великою вірогідністю, з часом, харчовий інтерес цих малюків почне згасати. Ну тепер до основного - ХІ, і як все ж таки його розвивати та підтримувати. Дивіться, ближче до 6 місяців дитини, батьки розпочинають прикорм: Його пропонують; Це ЛИШЕ ознайомлення на перших етапах; Це розвиток та удосконалення харчових навиків дитини. Батьки не повинні: наполягати, тиснути на дітей, не повинні змушувати їх їсти; мати за ціль - нагодувати малюка за будь-яку ціну. Перша практична частина: що робити коли дитина немає ХІ? Пюре прикорм: піднесіть ложку з пюре до ротика дитини, якщо ваша дитина його не відкриває, спробуйте легко доторкнутись ложечкою до нижньої губи дитини - стимулювати її; Категорично не рекомендуємо вам “запихати” цю ложечку дитині в ротик, або вмовляти дитину хоч трішки з’їсти. Лайфхак з “літаючим літачком” теж має наслідки, і доволі негативні; Якщо ж ваша дитина відвертається, відмахується, крутить головою та ігнорує, пропонуєте на наступний день. Так само. Але тут є нюанс, що можливо ваша дитина не зацікавлена саме таким видом годування, і тут варто подумати про зміну виду обраного прикорму. БЛВ (самоприкорм): викладаєте перед дитиною пару шматочків. Не багато, не треба дитину збивати з пантелику великою кількістю їжі. Сідаєте навпроти, та їсте, тим самим показуючи дитині приклад. Далі просто  спостерігаєте, що малюк буде робити. Якщо дитина бере шматочок в руку, і вивчає його, розминає та розмазує - все добре, тягне до рота - ще краще; Не беріть шматочки в свої руки, і не годуйте з рук ваших малюків, також не треба одразу давати дитині той шматочок в ручку. Дайте дитині шанс - розвивати, опановувати та зрозуміти що потрібно робити; Якщо малюк ігнорує їжу, або просто роздивляється, але майже нічого не робить, пропонуєте на наступний день знову. В дитини, у віці 6 місяців, вже трохи інше сприйняття та досвід ніж був раніше (кольорів, форм, запахів та іншого). Батьки знають, що перші кольори дитини то є чорний та білий. А далі…червоний та зелений. Діти люблять яскраві кольори, завжди звертають на них увагу. Тут і з'явилася у мене ідея “веселки” чи то “світлофора” для підсилення та розвитку харчового інтересу, яка базується на теорії сприйняття кольорів, психології кольорів. Психологія кольору – це вивчення впливу кольору на те, як ми сприймаємо навколишній світ. Вона вивчає, як кольори можуть формувати емоційні реакції, і як це може змінюватися залежно від віку, культури та досвіду. Друга практична частина: як запропонувати дитині їжу, щоб розвинути харчовий інтерес? Рекомендую Вам Метод "Веселка" для харчового інтересу. Основний реквізит - однокольорова тарілка плоска або дощечка. БІлий столик - чудово! Суть - це повнна бути біла, або нейтрального кольору поверхня; Подача - така як на картинці; Викладаємо їжу в рядок, як піаніно, щоб все було на одному рівні, в полі зору та в доступі дитини. Якщо у вас Пюре прикорм: 1/2 День: викладаєте одне/два яскравих по кольору пюре; 2/3 День: до пюре що було до цього, додати ще одне, теж яскравого кольору, але вже іншого; 3/4 День: додаєте до минулих пюре, ще одне, теж яскраве та нове для дитини. Якщо у вас  БЛВ (самоприкорм): 1/2 День: два три шматочки яскравого продукту; 2/3 День: додати ще один - два шматочки яскравого продукту, іншого - нового;. 3/4 День: додати новий яскравий продукт, 1-2 шматочки. Ваше завдання не налякати дитину, а здивувати її. Знаєте як кажуть: "апетит приходить під час їжі", от тут саме воно. Якщо ви звернете увагу на приклад продуктів на тарілці, то можете помітити що там обрано конкретні кольори. І не просто так, повірте. До того ж - це овочі. Чому саме вони? Група “клітковина” а саме овочі з неї, є найбільш проблематичною групою продуктів у харчуванні як для дітей так і дорослих у всьому світі. Дитині ніхто не натякає/благає/вмовляє/заставляє що вона повинна стільки-то з'їсти, дитина розслабляється. Її, з мінімального (комфортного для неї) пропонування по кількості, виводять на різноманітність та вибір. Простіше кажучи схема виглядає так: 1/2 День - зацікавленість 2/3 День - знайомство 3/4 День - вибір та дія З моєї практики цей метод жодного разу не підвів! Діти починають їсти, на 3-5 день! Не насильно, а з власного бажання з яскраво вираженим харчовим інтересом. Також цей метод гарно працює з дітками, яким в перший-другий тиждень не підійшов пюре прикорм. Просто запам'ятайте головне: Якщо ви спокійні, то і дитина буде відчувати себе вільно, впевнено та спокійно; Чим менше напруги та тиску йде від батьків, тим паче якщо це стосується їжі, тим швидше дитина почне не боятись їжі, а довіряти їй та розширювати свій харчовий раціон через зацікавленність; Обирайте на початку моно-пропонування та невеликі порції їжі. Діти повинні ідентифікувати їжу, повинні бачити та розрізняти що в/на тарілці. Великі порції лякають дітей, чим більша порція тим вірогідніше що дитина дуже затримується на етапі її вивчення, і не буде робити наступні кроки - тягнути до ротика; Прислухайтесь до своєї дитини, рухайтесь у тому темпі, який зручний їй, орієнтуйтесь по її бажанням. Будьте частиною команди - в команді з дитиною, а не тренером, наглядачем! Будьте найліпшими вірними друзями для своїх дітей, їх захистом, їх вчителями. Любіть та поважайте їх. Мова не про дітоцентризм, але поки ваша дитина маленька, намагайтесь зробити все можливе, щоб їй було затишно, безпечно та комфортно. Адже ви найкращі батьки для своєї дитини! Автор допису: дитячий нутріціолог, харчовий педагог “Привітна Клініка”, соціальний педагог Вікторія Стельмах. Засновниця найбільшої україномовної спільноти про прикорм та здорове харчування для дітей “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд”. Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного Початку Прикорму”. Всі права захищені, законом про авторське право

Знаємо, знаємо що у вас регулярно виникають питання, чим ми керуємося, коли кажемо про кількість прийомів їжі, і з такою ж регулярністю ви висилаєте нам старі скріни з сайту ВООЗ! Сьогодні ми таки розглянемо та порівняємо рекомендації ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), ААР (Американська асоціація педіатрів), NHS (Британська служба охорони здоров'я) і резюмуємо їх, а також трішки постараємось пояснити що і до чого. ВООЗ в своєму GUIDING PRINCIPLES FOR COMPLEMENTARY FEEDING OF THE BREASTFED CHILD пише: "Почніть з шестимісячного віку, з невеликої кількості їжі та збільшуйте її по мірі того, як дитина дорослішає, зберігаючи при цьому часте годування груддю". І зараз, ми буквально продемонструємо вам, сучасні зміни у поглядах ВООЗ на харчування малюків! Отже, в першу чергу розглянемо рекомендації з старого видання: "Відповідна кількість годувань залежить від "щільності енергії" (energy density) місцевих продуктів харчування і кількості споживаних під час кожного годування. Для середнього здорового немовляти на грудному вигодовуванні їжу прикорму слід пропонувати  2-3 рази на день у віці 6-8 місяців, та 3-4 рази на день у віці 9-11 і 12-24 місяців, з додатковими поживними перекусами" "Вищевказані рекомендації засновані на дітях, які отримують середню кількість грудного молока в кожному віці. Якщо немовля споживає більше або менше грудного молока, ніж середнє значення, необхідна кількість від прикорму буде відповідно відрізнятися" В старих рекомендаціях ми бачимо, що кількість їжі зовсім не є показовою, особливо в розрізі цілого світу і мільйонів дітей, які народжуються і в голодуючих країнах Африки, перенаселених країнах Азії та розвинених країнах Європи. Культура та цінність вигодовування грудьми або сумішшю дуже різна, як і можливість. Харчування мами також має колосальну різницю, продукти прикорму в різних країнах взагалі - небо і земля. В своїх узагальнюючих рекомендаціях ВООЗ намагається використовувати фізичну величину, і для цього прописує необхідну калорійність прикорму на день, включає поняття "енергетична щільність їжі” (energy density), але навіть при цьому, наприклад, потреба дітей 6-8 місяців в прикормі складає 200 ккал для країн, що розвиваються, а для розвинених країн - 130 ккал. Величенька різниця, чи не так, особливо для маленької дитини? Далі, до всього вищенаписаного, є ще одна рекомендація ВООЗ - “збереження ГВ до 2 років”. А при агресивному методі пропонування прикорму, є дуже великі ризики втратити ГВ набагато раніше цього віку, витіснивши його прикормом. Зі штучним вигодовуванням це ще простіше, бо суміш це більш “просто їжа з пляшки”, без "контакту шкіра до шкіри" зазвичай. Але все одно - вона так само є основним харчуванням дитини до року. Розглянемо також цю рекомендацію з іншої сторони. ВООЗ це організація яка формується з міжнародних профільних спеціалістів, ВООЗ дає рекомендації. МОЗ кожної країни пише свої протоколи. І тут момент, спеціалісти МОЗ будь якої країни можуть орієнтуватись як на міжнародні рекомендації від ВООЗ, так і на рекомендації своїх "державних спеціалістів" з науковим рівнем. А ще є така штука як лобіювання інтересів, ну і не забуваємо про маркетинг. Як від великих корпорацій по виготовленню дитячого харчування, так і від лікарів, які є представниками цих корпорацій, не всі, але на жаль такі є.Тут вже не про рекомендації і не про дітей, лише - бізнес. Брошурки від педіатрів, з конкретними ТМ дитячого харчування отримують і досі молоді батьки, на планових оглядах. Тому більш правильним все ж є відштовхуватись від офіційних, сучасних, світових рекомендацій. Бо я не розумію, як написані рекомендації від деяких торгових марок можуть бути більш офіційними ніж рекомендації ВООЗ. А от тепер ми перейдемо до оновлених, останніх рекомендацій від ВООЗ та їх “WHO guideline for complementary feeding of infants and young children 6-23 months of age”. Це нове (оновлене) видання вийшло у світ 16 жовтня 2023 року. Для того щоб батькам тепер легше було зрозуміти “що таке прикорм” і “скільки дитина повинна їсти” достатньо лише прочитати їх визначення терміну “ПРИКОРМ”: “Діти віком 6–23 місяці повинні отримувати відповідне харчування, визначене як “Практика годування, яка заохочує дитину їсти самостійно та у відповідь на фізіологічні потреби та потреби розвитку, які можуть заохочувати саморегуляцію під час прийому їжі та підтримувати когнітивні та емоційні здібності і соціальний розвиток».”  - зверніть увагу на такі слова як: “практика”, “заохочує”, “самостійно”, “потреби” “саморегуляція”, “емоційний” та “соціальний” Знаєте, як на мене, то різниця між старою версією та оновленою є доволі значима! Так, а давайте все ж таки подивимося на рекомендації інших організацій охорони здоров'я у розвинених країнах, наприклад: ААР (Американська асоціація педіатрів) взагалі не дуже "заморочується", всі їх рекомендації щодо прикорму до 12 місяців зводяться до: "після 9 місяців пропонуйте дитині 2-3 поживних та корисних прийоми їжі". NHS (Британська служба охорони здоров'я), вони ж таки все розписали в подробицях по віку: "Спочатку немовлятам не потрібно 3-разове харчування. У немовлят крихітний шлунок, тому почніть з того, що пропонуєте їм невелику кількість їжі (лише кілька шматочків або чайних ложок їжі)" У віці 7-9 місяців: "Ваша дитина поступово рухатиметься до їжі 3 рази на день, на додаток до звичних молочних годувань”; Годування дитини від 10 до 12 місяців: "Тепер ваша дитина повинна отримувати 3-разове харчування (сніданок, обід та вечеря), на додаток до звичного молочного годування" Після 12 місяців: "Вашій дитині також можуть знадобитися 2 корисні перекуси в перервах між прийомами їжі". Рекомендації від NHS були самими зрозумілими та доволі логічними для нашої команди. Більше того, за рахунок доволі таки великої практики у нас, а це за 4 роки нашого проекту, марафону  “Групи Підтримки Правильного Початку Прикорму” ми побачили що то дійсно зручно батькам, але головним є те, що так вони зберігають основне харчування дитини в тому обсязі, в якому воно повинно бути і що є таким важливим для малюків. Отже, що ми маємо: у 6 - 7 місяців маємо один прийом їжі; 8 - 10 місяців - дитина стабільно повинна харчуватись (прикорм) 2 рази на день; 10 - 12 місяців - дитина має отримувати трьох разове харчування стабільно; від 12 місяців - 3 прийоми їжі та від 1 до 3 перекусів (перекуси до речі теж додаються та збільшуються поступово) A тепер просто поговоримо з вами, без рекомендацій, а от як я спеціаліст та мама, з батьками. Наша група на Фейсбуці існує давно, це найбільша україномовна спільнота про прикорм та харчування дітей. Багато хто з вас теж є учасниками цієї групи не перший рік. Я маю до вас питання - як часто ви бачите в групі пости про: - дитина не їсть; - дитина відмовляється від грудей/суміші; - дитина не їсть після року; Достатньо часто. І важливим є те, що у цих постах-запитах про допомогу є спільні риси: Ранній прикорм, без наявності харчового інтересу, насильницьке годування; Забагато прийомів та як результат - витіснення основного харчування дитини (ГВ/ШВ). Бонусом ще є те, коли батьки ігнорують стабільність графіку, і в результаті діти займаються на протязі дня “дрібними перекусами”, щось гризькають. Що в кінцевому результаті призводить до того, що діти не вміють контролювати голод та насичення. Не вміння контролювати ці два відчуття призводить до харчових розладів. Якщо на перший пункт ми ніяк вплинути не можемо бо це вже сталось, то на інший можемо та впливаємо. І о диво, прибравши агресивний підхід до прикорму, налагоджуючи графік харчувань - дитина знову насолоджується ГВ/ШВ як основною їжею, так, як це повинно бути. І з прикормом теж все стає гаразд. Ніякої магії, просто індивідуальний підхід для кожної родини та дитини. Далі, багато хто пише що педіатри радять заміняти годування до року прикормом, або що у Європі пропонують додавати 2-3 прийоми у віці +/-7. Тут є ще один момент, раніше за часи наших бабусь та мам, всім потрібно було щоб швиденько всі виходили на роботу, та і у більшості європейських країнах, декрет от ніяк не три роки як у нас в країні. Це просто зручно, це обумовлено обставинами, надалі потребами та старими "звичками". Тоді ще був старий  ВООЗ з його "2-3 прийоми, у віці 6-8 місяців". І чомусь всі це одразу сприймали буквально. У ВООЗ ніде не написано що в 6 місяців у дитини повинно бути три прийоми. Є часовий проміжок! Часовий проміжок від 6 до 8 місяців. Але більшість бачило те, що хотіли. От чому так важливо не просто сліпо читати рекомендації, а розбиратись в них та розуміти, вміти аналізувати їх, порівнювати та зіставляти між собою. Факторів є дуже багато, і вони різні. Крім ВООЗ, ААР, NHS є ще гастроентерологи - ESPGHAN, є ще дієтологи - DGA, є ще Pubmed, ResearchGate, WebMD, UpToDate з дослідженнями та рекомендаціями, які теж треба гарно розуміти, Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю, Канади, Австралії, EFSA - Європейське агентство з безпеки продуктів харчування, EAAACI - Європейська академія з алергології та клінічної імунології, FDA - Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів, і тд. І щось нам підказує що ті, хто кидають у нас скріни з ВООЗ або дуже хочуть щоб ваші діти їли по три рази на день прикорм у віці 6 місяців, не чули про такі організації. Або просто хотіли бути для вас зручними, для того щоб ви були задоволенні - ними, та їх роботою. Основним принципом нашої команди було, і буде завжди - на першому місці безпека та здоров’я дитини! Проаналізувавши всі рекомендації, проаналізувавши всі випадки у нас в групі та у нашому марафоні за всі ці роки, аналізуючи всіх моїх пацієнтів та їх запити, зібравши вибірку, зваживши всі "за" та "проти" ми більш схиляємось та продовжуємо підтримувати рекомендацій NHS. Ми завжди були ГВ-френдлі спеціалістами та групою тому: ✔️ Ми підтримуємо позицію ВООЗ щодо грудного вигодовування дітей до 2 років. Далі, за бажанням матері та дитини. ✔️ Ми підтримуємо позицію NHS щодо кількості прийомів (прикорму) у дітей до року. З індивідуальним підходом. ВООЗ не дає чіткий час по прийомам, як і NHS наголошує про поступове  пропонування 2 та 3 прийому їжі, тому кількість прийомів їжі для дітей: Від початку прикорму, коли дитині близько 6 місяців, за наявністю ознак початку прикорму, ви починаєте прикорм; Ближче до 7,5 місяців, дивлячись по дитині, ви можете поступово та повільно починати пропонувати їй другий прийом їжі. Тобто без стресу, лагідно, вийти на два прийоми у 8 місяців. Ближче до 9,5 місяців, дивлячись по дитині, ви можете поступово та повільно пропонувати третій прийом. Щоб у 10 місяців їх було три стабільних; Харчування дитини повинно бути різноманітним, і відповідати Гарвардській Тарілці Здорового Харчування; У 12 місяців, до трьох повноцінних, збалансованих прийомів у дитини з'являється 1-3 перекуси. Чому нові прийоми їжі ми починаємо пропонувати повільно та поступово? Заради Ваших дітей! Щоб у Вас був час, проаналізувати і зрозуміти, чи не нашкодить це Вашій дитині на даному етапі розвитку. Щоб ви поступово звикли до них теж; Щоб у Вас був час відслідкувати чи не витісняє новий прийом їжі, основну їжу до року дитини - ГВ/ШВ; Щоб шлунок Вашої дитини адаптувався до збільшення їжі, бо через агресивний та наполегливий прикорм, можливі в дитини - закрепи. Щоб після року, у Ваших дітей не було відмови від їжі, бо до року Ви поспішили, не звертали уваги на реакцію та харчовий розвиток дитини, і годували її, так, як Вам здавалось правильно чи зручно; Якщо Ваша дитина мало їсть в той один раз на день, не думайте, що другий прийом вирішіть цю проблему; Ідея відлучати дитину від грудей чи суміші, щоб вона краще їла прикорм, теж може бути провальною і мати доволі сильні наслідки. Вам нема куди поспішати, для всього є свій час, і ваші діти заслуговують на лагідний та чуттєвий підхід до них, та їх розвитку! Автор допису: дитячий нутріціолог, харчовий педагог “Привітна Клініка”, соціальний педагог Вікторія Стельмах. Засновниця найбільшої україномовної спільноти про прикорм та здорове харчування для дітей “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд”. Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного Початку Прикорму”.

Печінка завжди була суперфудом, адже вона багата вітамінами, нутрієнтами. Вона є частиною здорового раціону як дорослого, так і малюка. Печінка значно перевищує овочі та фрукти у кількості користі, вона низькокалорійна, але дуже поживна. І що не менш важливо - недорогий продукт в порівнянні з тим же м'ясом. ✅ 100 грам печінки яловичої містить: ▪️Вітамін В12: 3,460% від RDI. Вітамін В12 сприяє утворенню еритроцитів і ДНК. Він також бере участь у здоровій роботі мозку; ▪️Вітамін А: 860-1100% від RDI. Вітамін А важливий для нормального зору, імунної функції та відтворення. Він також допомагає нормально функціонувати таким органам, як серце і нирки; ▪️Рибофлавін (В2): 210-260% від RDI. Рибофлавін важливий для розвитку та функціонування клітин. Він також допомагає перетворювати їжу в енергію; ⁃ Фолат (В9): 65% від RDI. Фолат - важлива поживна речовина, яка відіграє роль у зростанні клітин та утворенні ДНК; ⁃ Залізо: 80% RDI або 35% для жінок менструального віку. Залізо - ще одна важлива поживна речовина, яка допомагає переносити кисень по організму. Залізо в печінці - це гемове залізо, яке найлегше засвоюється організмом, що є прекрасною профілактикою залізодефіциту у дитини; ⁃ Мідь: 1620% від RDI. Мідь діє як ключ до активації ряду ферментів, які потім допомагають регулювати вироблення енергії, метаболізм заліза та роботу мозку; ⁃ Холін: Печінка забезпечує весь адекватний рівень споживання для жінок і майже весь для чоловіків. Холін важливий для розвитку мозку та функції печінки . Більше чверті яловичої печінки складається з білка. Крім того, це дуже якісний білок, оскільки він містить усі незамінні амінокислоти, які є будівельним матеріалом з якого складаються білки. Так, печінка багата холестирином, але при цьому для більшості людей це не страшно. Більшість холестерину, пов’язаного з серцевими захворюваннями, насправді виробляється в організмі. І коли ви їсте продукти з високим вмістом холестерину, ваше тіло виробляє менше, щоб утримати баланс . Інше, не менш популярне, поширене занепокоєння щодо вживання печінки в їжу - це те, що вона містить токсини. Однак, це не так, завдання печінки - переробляти "токсини" і робити їх безпечними або перетворювати на щось, що можна безпечно вивести з організму. Як підсумок, "токсини" в печінці не є проблемою, і цього, боятися не треба. ❌Є дві групи людей яким дійсно варто уникати печінки. Перша група це вагітні жінки, для них споживання сформованого вітаміну А, такого типу, який міститься в печінці, пов'язане з вродженими дефектами плода. Друга група людей, це люди з подагрою. У печінці багато пуринів, які утворюють в організмі сечову кислоту❌ NHS рекомендує вживати дітям печінку не частіше одного разу на тиждень від початку прикорму. Доречі як і ВООЗ. Також печінка забезпечує постачання в організм вітаміну Д. Печінка ідеальний продукт для профілактики залізодефіциту. Але не забуваємо, що гемоглобін харчуванням не підняти. Мова про інше. Зараз хочу коротко пояснити як же накопичується залізо в організмі дитини і чому є така потреба запропонувати м'ясо та субпродукти саме з початку прикорму. У віці від 4 до 6 місяців починають поступово згасати запаси заліза з якими народилася дитина. Адекватне споживання (ШІ) для немовлят від народження і до перших 6 місяців становить 0,27 мг на добу. Упродовж других 6 місяців життя немовлята віком від 7 до 12 місяців повинні отримувати значно більше заліза у дозі 11 мг на день відповідно до Рекомендованої дієтичної норми. Рівень заліза можна зберегти вживаючи гемове і негемове залізо. Гемове залізо легко засвоюється і печінка є джерелом саме такого. Щодо вітаміна А варто розуміти, що його надлишок не є здоровим. Для дітей до 6 місяців його норма 400 RAE, в проміжку з 6 місяців до року це 500 RAE, після року і до трьох це є 300 RAE. Найбільше заліза має печінка свиней,  а куряча містить вдвічі більше ніж яловича. AAP наголошує про те, що комплексний раціон дитини, в тому числі баланс вітаміну А та інших в перші два роки життя має виключно важливу роль на формування та діяльність мозку. *RDI - рекомендована щоденна норма споживання Автор: Альона Ковальчук, адміністратор групи “Прикорм, його хитрощі. Свіжі ідеї, новий погляд.”

Безпека під час їжі є найважливішим аспектом особливо на початку прикорму. Вона включає в себе безпечну подачу, безпечні продукти та правильне положення дитини під час їжі. Перш ніж визначити, які продукти та який розмір їжі є найбільш ризикованим, та як змінити це для дитини, важливо зрозуміти кроки, які ви можете вжити, щоб зменшити ризик задухи дитини незалежно від того, що ви їй подаєте. Незважаючи на ціль прикорму і на переваги БЛВ чи їжі по безпечній подачі в цьому питанні, єдине та головне, чого ви повинні дотримуватись це безпека вашої дитини під час їжі! Це завжди на першому місці! Безпечна посадка, безпечна подача то є основа. Дуже важливими моментами є: 1) Ви та дитина під час трапези. Ви завжди сидите навпроти дитини, не поруч чи діагонально, не відсаджуєте  дитину кудись подалі від столу. Ваше обличчя повинно бути майже навпроти обличчя дитини. Малюк не повинен крутити головою за вами, або повертатись навіть на 45° до вас. Тим паче він не повинен піднімати на вас голову, чи закидати її, обертатись назад якщо ви його тримаєте. Діти мають погану концентрацію на початку. Вони можуть легко забути що їжа є в роті, і її треба обробити (прожувати), коли вони відволікаються, може статись так, що за звичкою, яка є сильнішою поки ніж жування, вони захочуть проковтнути шматочок, бо зараз зайняті спогляданнямна вас чи пошуком вас. Якщо ви тримаєте дитину на руках, то ви граєте роль “стільця”. Нерухомі. Не треба нахилятися щоб подивитись що там відбувається, бо ваша дитина одразу втратить поступальну стабільність, почне намагатись сісти зручніше, або дивитись на вас. І знову - може загубити той шматочок в роті 2) Постуральна стабільність. Вона є головною під час трапези, це те, як сидить ваша дитини. При посадці у  дитини має мати 3 кути 90°. Про це буде йти далі. Запам'ятайте: те як дитина сидить впливає на безпеку харчування; відчуття та контроль власного тіла; координацію; моторику; концентрацію дитини та звісно зручність. Відсутність постуральної стабільності дійсно тягне за собою "неїдство" така дрібниця як посадка дитини, може стати вирішальною в харчовому досвіді дитини. Якщо в дитини відсутня постуральна стабільність то це є небезпечно, це є дискомфортно, незручно, іноді може навіть мати болісні відчуття для дитини, і за її відсутності таймінг дії (трапези), в якій перебуває дитина значно коротший! 3) Безпечна подача. Безпечна подача це не просто одна з основних умов БЛВ прикорму, це ще й загальна умова для будь яких дітей до конкретного віку. Не нехтуйте нею, як би вам не хотілось, і як би не “наполягала” ваша  дитини чи ваша родина. Звісно, в безпечній подачі є свої нюанси також: - вона змінюється не просто за віком дитини, а з розвитком вікових навиків; - те що батьки зазвичай вважають “безпечним” - таким не є: мозок дитини легше помічає великі шматки їжі як візуально, так і в роті. Це відбувається тому що мозок дитини ще не сформований a ментальна карта рота та сенсорно- візуальна обробка починають запускатись лише. Більші шматочки їжі забезпечують більший сенсорний “вхід” (інтегрування до мозку), що полегшує роботу як координаційну так і оральну. Це для того, щоб мозок дитини "зареєстрував" це краще. Отже тепер, знаючи три основні положення безпеки, ми перейдемо до більш розгорнутого та детального розбору цього питання: 1. Дитина має сидіти рівно з опорою під повним наглядом дорослого. 2. Категорично забороняється годувати дитину коли вона знаходиться в напівлежачому/лежачому положенні у стільчику, калясці чи автокріслі. 3. Якщо дитина на початку прикорму ще не сіла самостійно, то її можна присадити собі на ноги, притримувати за тулуб з двох сторін або по сторонах-за стегна, щоб вага тулуба дитина не припадала на куприк. Також зручно на пюре прикормі присадити дитину собі на бедро в півоберта. Тримаючи дитину однією рукою, а іншою тримаючи ложку. 4. Про правильне сидіння в стільчику: 1. Підніжка опущена, коліна 90° (коли дотянуться ніжки до неї, вона повинна стати опорою під них, як точка заземлення) В стільцях де лише три точкові ремені безпеки підніжка може бути небезпечною: дитина коли почне вставати, може перехилитись та випасти з стільця вниз головою. 2. Спина рівна, від попереку 90° Якщо дитина з'їжджає або майже лягає у стільці. То варто підкласти рушник валиком або подушку під/за спину, спина повинна бути рівна. Кут з попереку - 90°. 3. Рівень столика - під лінією грудей, навіть більше - майже під ребрами. Зверніть увагу на картинку - руки вільно на столі, в полі зору все що я на столі та в тарілці. Як за шкільною партою. Від рівня плеча до столика, повинна бути діагональна лінія, не пряма. Якщо дитина не дотягується і  сповзає вниз, то варто зробити “домашній бустер” з простирадла/махрового рушника/покривала; складаємо його як подушку, але так, щоб було не м'яко дитині. За рахунок “подушки-бустеру” за спиною, та твердого бустеру під попою дитина сидить ближче до столику та на правильному рівні. І їсти їй буде набагато безпечніше та зручніше. ⭐️Те як сидить дитина в стільці впливає не тільки на координацію рухів, але і на безпеку. Коли дитина сидить зручно, впевнено, нерухомо їй легше та зручніше брати їжу, бачити її, ідентифікувати, дотягнутися до неї. 5. Завжди слідкуйте що дитина їсть. НІКОЛИ не залишайте малюка на одинці під час трапези. Будьте поруч на відстані витягнутої руки. 6. Не годуйте дитину з рук! Не кладіть їй шматочки їжі до рота! Це підвищує ризик задухи. Коли дитина їсть самостійно, вона вивчає їжу тактильно (наскільки мʼяка, тверда, слизька), а також вчиться оцінювати зором: кусочок великий, малий. А коли ви ставите до рота, вона не може завчасно оцінити що їй їсти. Сенсорні чуття як зір та тактильність інтегрують інформацію до музку дитини, тим самим даючи вже якийсь досвід та розуміння для дитини. А ще, дуже часто, батьки пропонують  новий шматочок їжі малюку, не давши дитині змогу опрацювати попередній. Найпоширеніший негативний наслідок годування з рук - дитина з віком має огиду до їжі та тактильний захист. Звичайно за рахунок цього потім виникає недовіра до їжі, раціон поступово звужується, та дитина перестає проявляти навики самохарчування. Що і є затримкою харчового розвитку. 7. Не дозволяйте бігати під час їжі. Навіть якщо то перекус. 8. Будьте спокійні, ознайомтесь з різницею блювотного рефлексу від удавлення. Подивіться та вивчіть як надавати першу допомогу при удавленні. 9. Формування добре скоординованого навику жування ще більше зменшить ризик задухи, коли дитина росте і практикується в жуванні та сприйнятті різноманітних текстур. © Автори: Дитячий нутріціолог, харчовий педагог “Привітна Клініка”,  соціальний педагог - Вікторія Стельмах. Засновниця найбільшої україномовної спільноти про прикорм та здорове харчування для дітей “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд”. Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного Початку Прикорму”. Дитячий нутріціолог, провізор - Вікторія Ворох. Адміністратор групи “Прикорм. Його Хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд.” Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного початку Прикорму”.

Хоч Гугл і мережить усілякими страшилками, табличками введення продуктів: це можна з 9 місяців, а це з 11, а цей страшний продукт тільки після 3-х років, насправді обмеження можна перелічити на пальцях, всі інші продукти можна з початку прикорму. Отож, заборонені продукти для дітей: До 1 року: МЕД не можна в будь-якому вигляді (сирий та після термообробки) через небезпеку зараження спорами бактерій, що викликають ботулізм. ⠀ СІЛЬ через навантаження на нирки. Норма до 1 року життя - 1 г/добу, з 1 року до 2 років - 2 г/добу. Багато овочів, а також грудне молоко, суміші вже містять сіль (натрій), тому додану сіль потрібно максимально обмежити. КОРОВ‘ЯЧЕ, КОЗЯЧЕ МОЛОКО (в якості напою).⠀ У дітей до року молоко провокує мікрокровотечі в кишківнику, що підвищує ризик розвитку дефіциту заліза. Але його можна використовувати для приготування страв з початку прикорму🥞 УСІ НАПОЇ КРІМ ВОДИ З 6 місяців до року єдиним напоєм, крім грудного молока або суміші, може бути вода. Середня норма до 120 мл на добу. Це пов'язано з тим, що вода займає об'єм шлунку замість їжі, і дитина може недоотримувати необхідні поживні речовини. До 2 років: ЧАЇ, КАВА, КАКАО ТА ТРАВ'ЯНІ НАСТОЇ Речовини, що містяться в цих напоях перешкоджають засвоєнню заліза в організмі. А також кофеїн негативно впливає на розвиток нервової системи в дитини. ДОДАНИЙ ЦУКОР Через ризик карієсу, надлишкової ваги/ожиріння та розвитку діабету 2типу. Майте на увазі, що кленовий сироп, мед, нектар агави, кокосовий цукор, яблучний сироп, фруктовий сироп та інші - це той самий цукор. До 3 років: ПРОМИСЛОВІ НАПІВФАБРИКАТИ, СОСИСКИ, КОВБАСИ Містять багато солі, цукру, жирів, консервантів, а також через ризик зараження лістерією. До 5 років: СИРІ / НАПІВСИРІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ (яйця, риба, м‘ясо, морепродукти) через ризик сальмонельозу, гельмінтозу, лістеріозу, та інших "приємностей". Приклади: яйця з рідким жовтком, солона/слабосолона риба, червона ікра, сиров'ялена ковбаса, устриці і т.д Вживати такі продукти можна лише після повної термічної обробки. СИРИ З ПЛІСНЯВОЮ. Можна тільки після термообробки. НЕПАСТЕРИЗОВАНЕ МОЛОКО ТА МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ, СИРИ З НЬОГО через високу вірогідність зараження патогенними мікроорганізмами та токсинами їх життєдіяльності. СИРІ ПРОРОЩЕНІ РОСТКИ через ризик лістеріозу. Їсти тільки після термічної обробки.х РИСОВЕ МОЛОКО через ймовірність перевищити допустимі норми по арсену (миш'яку). ЦІЛІ ГОРІХИ, ЦІЛИЙ АРАХІС через високий ризик вдавитися. ❗Якомога довше не даємо дітям: ЛІСОВІ ГРИБИ (промислові, такі як печериці, оливи можна з початку прикорму). ДОМАШНЯ КОНСЕРВАЦІЯ без термообробки, особливо риба, м'ясо, гриби та інші продукти з низькою кислотністю, бо є ризик заразитися ботулізмом. ЦУКРОЗАМІННИКИ, навіть натуральні, такі як стевія, мальтитол, еритрол і т.д. Їх дія на дитячий організм недостатньо вивчена. Автор: Анна Комлєва, хімік, біотехнолог, адміністратор групи “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд” та сторінки @prykorm_ua в Інстаграм

Анемія - це стан, при якому (в широкому спектрі визначення цього терміну) є основний симптом - зниження рівня гемоглобіну в крові. Так як видів анемій дуже багато: спадкові, набуті, дефіцитні, гемолітичні, але ми будемо говорити про найбільш поширену форму -  залізодефіцитну анемію, яка, виходячи із назви, має основу - дефіцит заліза в організмі. Залізодефіцитна анемія або ж ЗДА -  це анемія, яка спричинена порушенням синтезу гема(білкової структури еритроциту) внаслідок дефіциту заліза в організмі і специфічним симптомокомплексом - анемічним синдромом, зниженням рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, феритину ряду та  інших показників крові в аналізах. ЗДА в дитячому віці виникає з багатьох причин і не завжди на першому місці стоїть порушення харчування. Причини виникнення залізодефіциту, як латентного, так і розгорнутої залізодефіцитної анемії: ⁃ анемія у матері під час вагітності, особливо, це стосується третього триместру; ⁃ збільшення фізіологічної потреби в залізі (активний ріст, статеве дозрівання); ⁃ збіднений раціон харчування у дітей та підлітків; ⁃ порушення всмоктування в кишківнику або синдром мальабсорбції; ⁃ кровотечі; ⁃ інші фактори (вроджені захворювання, набуті захворювання, генетичні дефекти). Окремо варто виділити групи ризику, серед яких розвиток залізодефіцитної анемії високий: 1. Недоношені діти 2. Залізодефіцитна анемія під час вагітності 3. Штучне вигодовування 4. Вигодовування молоком тварин 5. Діти з дефіцитом маси тіла 6. Діти з вродженими вадами розвитку 7. Підлітки в період статевого дозрівання 8. Вегетаріанці 9. Обмежений раціон харчування в період активного росту та розвитку 10. Діти від багатоплідної вагітності Основні симптоми. Як правило, анемію легкого ступеню або ж латентний залізодефіцит ми відмічаємо на загальному аналізі крові, однак  є ряд симптомів, які уважна та спостережлива мама відмічає, але іноді не надає значення. Це так званий сидеропенічний синдром, який проявляється наступним чином: ⁃ Спотворення смаку. Дитина починає їсти неїстівні речі. І тут є дуже тонка грань - розрізнити і відмітити чи дитина таким чином пізнає світ і тягне все в ротик з власної цікавості, чи все ж таки у дитини є саме непереборне бажання їсти крейду, пісок, землю чи шпалери. ⁃ Відмова від їжі та незацікавленість в прикормі. Особливо це помітно коли дитина відмовляється від залізовмісних продуктів на користь молочних. ⁃ Загальна втома. ⁃ Порушення сну і засинання ⁃ Блідість та сухість шкірних покривів, і, що особливо важливо -  блідість слизових оболонок. Іноді можна відмітити блакитний відтінок білків очних яблук. ⁃ Ламкість та зміна форми нігтів ⁃ Поява тріщин і сухості в кутиках роту ⁃ Випадіння та тьмяність волосся ⁃ Головний біль та запаморочення ⁃ Відставання в фізичному розвитку ⁃ Відставання в психічному розвитку. Важливо пам‘ятати, що ці ознаки не є остаточною ознакою залізодефіциту. Для того, щоб підтвердити його чи спростувати достатньо виконати загальний аналіз крові. У дітей першого року життя виділено скринінговий аналіз в 9 місяців. Якщо ж лікар вагається в діагнозі, є ряд додаткових уточнюючих аналізів, таких як рівень феритину, ретикулоцитів, трансферину чи вітамінів В13 та фолієвої кислоти. Лікування анемії та латентного залізодефіциту медикаментозне! Шляхом дієти це питання не вирішується. Дуже важливим аспектом профілактування залізодефіцитної анемії є раціон, в якому присутні залізовмісні продукти. !!! Дуже важливо знати і пам‘ятати, що прикорм починаємо із залізовмісних продуктів, як нам говорять провідні рекомендації. Які продукти ми будемо відносити до залізовмісних? Їх існує два види: -продукти з гемовим залізом (продукти тваринного походження); -продукти з негемовим залізом (продукти рослинного походження). Різниця між ними полягає в біодоступності самого заліза. Гемове залізо засвоюється організмом на порядок краще, ніж негемове. Воно міститься в таких продуктах як: червоне м‘ясо, субпродукти, жирні сорти риби, м‘ясо птахів та деякі морепродукти. Негемове залізо міститься в рослинних продуктах: горіхи, бобові, чорнослив, курага, гречана крупа, кизил, сочевиця,вівсяна крупа, листова капуста та зелень, полуниця, суниця. Продукти, з якими залізо засвоюється краще за рахунок кислого середовища: гранат, цитрусові, яблука, броколі, кабачок, цвітна капуста, помідори, чорна та червона смородина, вишня, брусниця, слива. Продукти, які блокують всмоктування та засвоєння заліза: цільне молоко та вершки, чай, кава. Окрему увагу варто приділити штучному вигодовуванню. В той час як сучасні замінники жіночого молока збагачені додатково необхідними вітамінами, мінералами та мікроелементами, в тому числі і залізом, вигодовування дітей молоком тварин в якості основного харчування приводить дітей до значних дефіцитів, тому є неприпустимим в сучасному світі. Дуже важливо не застосовувати методи народної профілактики, а при підозрі звернутись до вашого педіатра чи сімейного лікаря. Що стосується питання медикаментозної профілактики залізодефіцитної анемії - вона може бути застосована у недоношених дітей та у дітей, які знаходяться в групі ризику по розвитку ЗДА. Профілактика визначається виключно призначенням лікаря вашої дитини. Автор:  Дитяча лікарка гематологиня Ольга Граузс , адміністратор групи «Прикорм, його хитрощі. Свіжі ідеї, новий погляд».

Скажу одразу, я не є фанатична до одного чи іншого виду, а дивлячись на дітей зараз, то вони самі обирають собі метод пропонування дорослої їжі через тиждень два. І з їх вибором треба рахуватись. Будь-який вибір який робите ви на початку - є вірним. Отже давайте розглянемо плюси і мінуси пюре прикорму та БЛВ : ПЛЮСИ ПЮРЕ ПРИКОРМУ: Зручно по часу (хоча це хибно!!!); Заготовки рятують (як і на БЛВ). Можна використовувати як домашні так і промислові; Чисто? Ні, відносно, в залежності чи є бажання в дитини брати ложку, чи тягнутись руками до тарілки з пюре, точніше В пюре (до речі, це одна з ознак що дитина БЛВшна, а якщо при цьому відмовляється/відвертається від ложки, то це 100% воно). А мити блендер то є ще те задоволення. Батьки контролюють всю трапезу, що виходячи з трактування терміну прикорм за ВООЗ - проти правил взагалі.  Це модель мами годувальниці, здебільшого то не через страх, а через бажання контролю; ОСНОВНИЙ ПЛЮС: процес ковтання та літералізації язику. Коли дитина п’є суміш чи грудне молоко вона має трішки іншу “схему” ковтання, процес у ротовій порожнині – мінімальний і він інший, скажемо - пасивний. Пюре ж все ж таки має іншу консистенцію, воно більш щільніше, густіше. Сама консистенція вимагає трішки більше дій у ротовій порожнині, і запускає більше процесів ніж при харчування ШВ/ГВ. Тобто – пюре, саме пюре, вчить дитину правильно ковтати. Все що я вивчила з цього питання, від терапевтів та ерго-терапевтів говорить про те, що бажано починати з пюре, що вчить дитину правильному ковтанню. Най то буде 1 чи 2 тижні, чи взагалі пару днів, потім можна переходити на БЛВ, але в дитини вже буде наявний та практикований на досвіді навик впевненого ковтання. З професійного досвіду, багато хто зараз обирає пюре прикорм, але не класику гомогенну, а саме починають з чавленого пюре з під- виделки. Це зручніше, мама готує на всю родину, відкладає дитині, чавить і діти їдять вже щось більш схоже на дорослу їжу, щось що має більш виразнішу текстуру. І так, з тих же спостережень - у таких дітей період переходу та адаптації до шматочків проходить набагато швидше. Але є і мінус у такій подачі, діти трішки довше звикають….тобто якщо дитині дати гомогенне пюре, яке стікає з ложки, вона його ковтає, а от чавлене виделкою заставляє дитину запустити вже інші ротові (жувальні/під-язикові) м’язи. І на жаль, більшість батьків не можуть втриматись, та просто дати дитині пару днів, поки дитина звикне до нього, і зрозуміє що з ним робити. Всіх лякає блювотний рефлекс, але з правильним пропонуванням ложки і його легко подолати. Суть у тому що то все для дитини нове, і щоб його опанувати потрібна практика. Нема практики – йде лайт-відкат, затримка розвитку навику. І надалі буде ще важче. МІНУСИ ПЮРЕ ПРИКОРМУ: Може бути дуже брудно та займати багато часу  (звісно якщо ви не обираєте обмежену промислову лінійку пюре); Частіше за все саме під час пюре прикорму мами перетинають межу дозволеного, в них бажання нагодувати дитину перевищує все інше, в тому числі інтереси дитини та розвиток навиків, і таких випадках діти часто переїдають та мають закрепи; Діти не так гарно вчяться контролювати власне насичення; ОСНОВНИЙ МІНУС – діти не ідентифікують що їдять. На пюре прикормі моно-пропонування апріорі є дуже важливим, бо від нього залежить як дитина надалі буде їсти у майбутньому. Будь-яке приховування чого небудь (наприклад м’яса у овочевому пюре) призведе до того що з часом дитина таки не буде їсти то м’ясо, бо вона не знає ні його вигляд, ні його чистий смак, текстуру. Тому так важливо на пюре прикормі викладати кожне пюре окремо, наголошувати дитині ЩО вона їсть (назва продукту), колір продукту, та групу продукту до якого він відноситься. Наприклад: -це броколі, капусточка, дуже смачний та соковитий овоч, бачиш яке броколі зелене? Воно багате на вітС і тд - це м’ясо, воно дуже багате на залізо, отаке воно блідо-рожеве, воно трішки суховате, але надзвичайно смачне та корисне. Тобто, от саме так, в дитині закладається асоціація пам’яті. Коли вона перейде на шматочки, її не буде лякати та насторожувати вигляд природній продуктів. Коли ви скажете дитині що то брокколі, і воно зелене дитина автоматично згадає що вона то їла, і вона знає той продукт. Це і є харчовий досвід та харчова база. Поза при годуванні поки дитина не сидить, саме не сИдить, а не - не сІла (це різні навики). Сама оптимальна поза – на бедрі, чомусь не завжди зручна як для батьків, так і  для дітей, але то є найкраща та оптимальна поза. Бо дитина знаходиться вище над столом, бачить що в тарілці, і паралельно бачить маму, тата, та приклад як батьки їдять/жують/ковтають. Звичайно, якщо є кому тримати дитину то добре, але якщо ви з дитиною наодинці то - покажіть спочатку приклад, а потім візьміть дитину вірно. Відчуття насичення. Дитина, її мозок не так отримує сигнал про насичення організму, цьому діти теж вчаться. Пюре дітям швидко пропонують зазвичай, його ковтають, на нього не йде велика витрата енергії та часу, і діти часто переїдають.Їх перегодовують.Тому краще пропонувати ложки більш повільно. Почекайте  поки у дитини в роті буде порожньо, і лише потім пропонуйте наступну ложечку. ПЛЮСИ БЛВ: Краща координація дитини, як зорова, загальна, так і розвиток  крупної, а потім і дрібної моторики; Від початку ідентифікація (візуалізація) їжі яку дитина їсть; Знайомство, пряме знайомство (тактильність), більше часу на вивчення продукту ніж у дітей на пюре. А саме вивчення є запорукою відсутності в майбутньому значної вибірковості у харчуванн та недовірі до їжі. За рахунок отриманого сенсорного досвіду; Самостійність, свобода, самореалізація та дисципліна. Природній розвиток, за віком дитини, а не за бажанням батьків; Відчуття насичення більш чітко сформоване, дитина на БЛВ, яка їсть самостійно розуміє краще та швидше коли сита, через власний контроль всього процесу, та співвідношення енергії до калоражу є більш відповідним; Реалізація та набуття навику жування набагато швидша ніж у дітей на пюре, та згасання Блювотного Рефлексу теж. МІНУСИ БЛВ: Брудно; Важко для батьків які нетерплячі, тривожні, нервові, педантичні; Видимість -  що дитина з’їла дуже мало, і страшні думки – на пюре я б дала з’їсти (нагодувати) дитині набагато більше; Посадка на руках, якщо дитина ще не сИдить самостійно, або з мінімальною підтримкою, важко показати дитині приклад, якщо ви з нею вдовх. Я спеціалізуюсь на трьох видах: - офіційне 'пюре' - офіційне 'БЛВ' - похідний від БЛВ - 'БЛІСС', але з ним є нюанси тому, я адаптую його більш безпечно для дітей та з урахуванням всіх нюансів. © Автори: дитячий нутріціолог, харчовий педагог “Привітна Клініка”,  соціальний педагог - Вікторія Стельмах. Засновниця найбільшої україномовної спільноти про прикорм та здорове харчування для дітей “Прикорм. Його хитрощі. Нові ідеї, свіжий погляд”. Співзасновниця масштабного проекту “Група Підтримки Правильного Початку Прикорму”.

⭐SUPERFOOD⭐ Цей термін був придуманий для маркетингових цілей, щоб вплинути на тенденції у сфері харчування та краще  реалізувати продукцію. Хоча багато продуктів можна охарактеризувати як "Супер", важливо розуміти, що немає єдиної їжі, яка б була ключем до хорошого здоров’я чи профілактики хвороб, тому ми завжди наголошуємо на тому, що запорука гарного раціону-різноманіття. Хочу розкати про цікаві продукти суперфуди, які можуть вигідно та цікаво доповнити раціон дитини та додати, щось цікаве у щоденне меню для всієї родини. Це буде серія цікавих публікацій у нас на сайті. Слідкуйте! 🌱Один з відомих суперфудів - це насіння чіа🌱 Насіння чіа є одними з найбільш корисних продуктів харчування на планеті Земля. Насіння чіа - це крихітні чорні насінини рослини Salvia hispanica , яке споріднене з м’ятою. ✅Порція насіння чіа в 28 грам містить : • Клітковина: 11 грам. • Білок: 4 грами. • Жир: 9 грам (5 з яких - омега-3). • Кальцій: 18% від RDI. • Марганець: 30% від RDI. • Магній: 30% від RDI. • Фосфор: 27% від RDI. • вони також містять пристойну кількість цинку, • вітаміну B3 (ніацин), калію, вітаміну B1 (тіаміну) та вітаміну B2. Чіа не містить глютену і зазвичай є органічним. Воно містить високий рівень антиоксидантів, які боряться з виробленням вільних радикалів, тих самих, що сприяють старінню та раку. Завдяки високому вмісту розчинної клітковини насіння чіа можуть поглинати у воді до 10–12 разів більше за свою масу. Насіння чіа на 40% складається з клітковини за масою, що робить їх одним з найкращих джерел клітковини у світі. Чіа містить високий рівень білка, хороший рівень амінокислот, багато омега-3 жирних кислот. З урахуванням цього можна сказати, що чіа зменшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Насіння чіа містить багато корисних речовин, важливих для здоров’я кісток. Сюди входять кальцій, фосфор, магній і білок. Дослідження показують, що насіння чіа можуть знизити підвищення рівня цукру в крові. Насіння чіа легко включити у свій раціон. У нього м'який смак і його можна добавляти фактично усюди.  Додавання у молочну продукцію, випічку, салати, соуси, морозиво, пудинги, каші і тд. Автор: Альона Ковальчук, адміністратор групи “Прикорм, його хитрощі. Свіжі ідеї, новий погляд.”

Довгий-довий-довгий (майже як кишківник 🐍😊) допис про закрепи. Закреп – досить поширена проблема в дитячому віці. Близько 30% дітей страждає на закрепи, з них у 17-40% вони стартують протягом першого року життя. Дуже часто симптоми з’являються у «визначні» моменти: старт прикорму, початок відвідування садочку чи школи, переїзд, стрес. Тобто, коли відбувається зміна харчування або режиму дня. Наступна типова причина перших епізодів: пропустив момент, коли хотілося в туалет (загрався або не може сходити в новому місці: незвична, незручна обстановка в садочку, шкільному туалеті, сховищі). Також до закрепів можуть привести перенесені інфекції та прийом деяких медикаментів. Про закреп треба думати, коли в дитини 👉 віком до 4х років (окрім немовлят від 6 тижнів до 6 місяців життя виключно на грудному вигодовуванні) є принаймні 2️⃣ критерії, які спостерігаються не менше 1️⃣  місяця: Дві або менше дефекації на тиждень Стримування випорожнень Болючі та/або тверді випорожнення, “козячий” стул Фекальні маси великого діаметру Наявність великої кількості калових мас у прямій кишці 👉 віком після 4х років є 2️⃣ або більше з наступних критеріїв, що виникають принаймні 1️⃣ раз на тиждень протягом мінімум 1️⃣ місяця Дві або менше дефекації на тиждень Принаймні один епізод нетримання калу (брудні трусики) на тиждень, хоча дитина вже навчена гігієнічним навичкам Є свідоме стримування випорожнень (стискання сідниць або поза) Болючі та/або тверді випорожнення, “козячий” стул Наявність великої кількості калових мас у прямій кишці Випорожнення великого діаметру, можуть навіть забивати унітаз Після відповідної оцінки симптоми неможливо повністю пояснити іншим захворюванням З супутніх ознак можуть бути дратівливість, зниження апетиту, відчуття «швидкого насичення їжею», «переповнення», які зникають після дефекації. Старші діти часто приймають спеціальну позу, щоб стримати позив: танцюють на місці, перетоптуються, стискають ноги або сідають навпочіпки. Іноді першою скаргою є невелика кількість алої крові в стулі – після чого батьки починають ретельніше слідкувати за частотою випорожнень і відмічають вищеперераховані скарги. Запідозрити закреп можна ще й тоді, коли дитина починає боятись горщика 🚽(хоча раніше проблем не було), акт дефекації відбувається стоячи, дитина ховається за штори/диван/дверцята шафи... Іноді треба міцно обіймати маму в цей момент. Закреп може бути функціональним та органічним. На щастя, в педіатрії частіше зустрічається функціональний – коли нема вродженої або набутої патології кишківника або інших органів, а є сповільнене проходження калових мас. ☝️ Слід зауважити, що в дітей 6-ти тижнів – 6ти міс життя виключно на грудному вигодовуванні стул може бути 1 раз на 7-10 днів. Це є нормою, якщо дитину нічого не турбує, немає 🚩 «червоних прапорців», є гарний набір ваги. Також в здорових немовлят до 6 міс віку акт дефекації може супроводжуватись напруженням та плачем – це називається дисхезією та не є закрепом. Стан мине сам по собі, лікування не потрібне. Трохи фізіології процесу. Коли калові маси заповнюють ампулу прямої кишки (це її верхній відділ), вона розтягується, і ми відчуваємо позив на дефекацію. Зазвичай такий позив буває 1 раз на добу, в деяких людей – 2-3. Якщо позив стримати – не сходити в туалет, - наступний позив може бути через добу. За цей час калові маси стануть об’ємнішими, відповідно, дефекація може бути важчою, болючою. Якщо позив стримувати систематично, рефлекс (позив на дефекацію) буде відчуватись рідше, через те, що ампула прямої кишки перерозтягнута, для заповнення треба більше калових мас. Якщо доросла людина розуміє, що можна піти і потужитись, діти, які могли відчувати біль при попередній дефекації, починають позив стримувати свідомо. Таким чином розвивається патологічне коло ♻️. Тепер, коли ми краще розуміємо механізм закрепів, поговоримо про лікування. Про що вас має попередити лікар? 2 суттєвих момента: ➡️ По-перше, лікування закрепів – тривалий процес, він займає від 1 до 6 міс (3-4 місяця в середньому, але іноді – до 2х років!). Навіть роблячи все правильно, не завжди одразу бачимо результат. Або навпаки: є швидке полегшення, всі радіють і припиняють лікування – а закреп повертається майже одразу. Тому набирайтесь терпіння. ➡️ По-друге, для усунення проблеми дитині будуть призначені препарати. Це стандартний протокол лікування. Але батьки часто бояться 😱 проносних препаратів через міф про «звикання». Кишка не стане «ледачою», а повернення закрепів після відміни препаратів зазвичай пов’язане з тим, що ампула прямої кишки не встигла повернутись до своїх нормальних розмірів (пам’ятаєте фізіологію?), тому все й «зламалось» знову. В педіатрії надають перевагу двом 💊 препаратам: лактулоза та поліетиленгліколь (макрогол), хоча іноді можуть бути призначені і стимулюючі послаблюючі. Доза препаратів підбирається індивідуально, іноді вона більша за ту, що рекомендує стандартна інструкція. Як ми розуміємо, що доза «підійшла»? Випорожнення стають регулярними, ідеально – 1 раз на добу і, найголовніше, м’якими. Далі цю дозу дитина приймає мінімум 6-8 тижнів, після чого дуууже повільно та поступово починаємо відміняти препарат. ❓ Чи можна обійтись без медикаментів? Якщо закреп був «випадковий»: наприклад, відпочинок на морі збив звичний режим. В такому випадку корекція харчування та пиття, повернення до стандартних умов мають усунути проблему. Якщо ви звернулись з двохмісячною історією закрепів – препарати мають бути призначені. ❓ Чи потрібно давати якісь ще медикаменти? ☑️ Обов’язковим є прийом вітаміну Д. ☑️ Можуть бути рекомендовані магнієві мінеральні води (Хуняді Янош, Донат Магній). Але діти їх не люблять 😊 ☑️ Якщо в раціоні не вистачає жирних кислот, а дитина навідріз відмовляється вживати продукти, які їх містять, може бути розглянутий варіант прийому препаратів омеги. Пробіотики не лікують закреп! Якщо не зупинятись на дуже малій доказовій базі цих препаратів, то наразі є роботи, які показують ефективність пробіотиків при лікуванні вірусної діареї. Тобто, більшість досліджених пробіотиків - скріплює. А ми лікуємо запор. ☑️ З метою більш швидкого загоєння тріщинок можна використовувати вазелін або ланолін. ❓ Чи призначаються клізми/мікроклізми/свічки? Рутинно – ні, ректальних медикаментів слід уникати. Люди взагалі хворобливо ставляться до маніпуляцій в анальній ділянці, а діти із закрепами – тим більш. Але іноді лікар може рекомендувати очищення кишківника за допомогою гліцеринової свічки або клізми перед початком прийому послаблюючих препаратів. Адже, якщо є завал «знизу», а ми простимулюємо «зверху» - препарат подіє, але дитині буде дуже боляче. Також при відсутності самостійного стула протягом 2х діб в середині лікування, наприклад, через зміну дієти – можна використати ректальну стимуляцію однократно. Додаткові, але не менш важливі моменти лікування закрепів. ☑️ Адекватний питний режим. Норма – відповідно віку. Ідеально, коли це просто вода. Але може бути несолодкий узвар, компот. Слідкуйте, щоб дитині не було спекотно. ☑️ Дієта. Спочатку може бути складно, діти з закрепами зазвичай їдять дуже вибірково і без ентузіазму сприймають «корисні» продукти. В раціоні обов’язково мають бути 🆗 (відповідно до віку та переносимості): капуста квашена, сира, тушкована, кольорова, яблука, банани, чорнослив, курага, ківі, авокадо, кефір першого дня або простокваша, йогурти, буряк, морква - варені, салати з рослинної олією, супи (без бульйона). А ось наступні продукти слід обмежити ⚠️: рис, хліб білий, манку, картоплю, творог, кисіль, желе, бульйони, твердий сир, молоко, сметана, макарони, солодке, молочний шоколад, випічку.   УВАГА! Ми не виключаємо продукти, харчування має бути збалансованим. Ми надаємо перевагу тим продуктам, що послаблюють. ☑️ Рухова активність та тренування м’язів живота. ☑️ Режим випорожнень. Діти (та й дорослі) з закрепами не ходять в туалет в незнайомих місцях. Тому дуже важливо сформувати рефлекс на дефекацію (а це робиться методом тренувань) в той час, коли дитина точно вдома і ніхто нікуди не поспішає. Плануйте всі активності (гуртки, святкування, походи в гості) так, щоб повернутись додому до часу Х. Або зробити всі «брудні справи» до виходу з дома. «Тренувати» дитину теж треба правильно: не більше 5ти хвилин, 1-3 рази на добу, пріоритетно після їжі. Дуже важливими є психологічна підтримка та позитивна мотивація. Дитині має бути комфортно. Формуємо зв’язок «дефекація – нормально», а не «дефекація – боляче». Не сваріть дитину, якщо щось не виходить. Не наполягайте на горщику, якщо є страх. Поступово він пройде. Можна спробувати саджати на унітаз як альтернатива горщику. Використовуйте заохочення, можна домовитись про якийсь подарунок після вдалого разу. Відмічаємо успіхи, але не робимо фекальний культ. Походи в туалет не мають ставати головною темою для обговорення на сімейному зібранні. Чому може не спрацювати лікування? 😕 Недостатня доза послаблюючого препарату 😕 Недостатня кількість рідини за добу, дитина вживає багато «скріплюючих» продуктів, а клітковина (фрукти, овочі) та кисломолочка – не часті гості в раціоні 😕 Зарано відмінено послаблюючий препарат 😕 Батьки чекають 3-4-5 днів, щоб «сходив сам» - це призводить до повернення закрепів 😕  Закреп є органічним, а не функціональним Якщо все зроблено правильно, а проблема лишається, лікар має направити дитину на дообстеження з метою виключення інших причин закрепу: алергія на білок коров’ячого молока, целіакія, гіпотиреоз, гіперкальциемія, неврологічні порушення, хвороба Гіршпрунга, патологія хребта (spina bifida), синдром Пайра та ін. Відповідно, обстеження включає в себе не ❎ УЗД, копрограму та кал на дисбактеріоз, а ✅ визначення рівня кальція (іноді і вітаміна Д), гормони щитоподібної залози, консультацію хірурга з рентгеноскопічним дослідженням кишківника (з контрастуванням), консультацію невролога, іноді – рентген або МРТ спини і т.д. «Червоні прапорці»: 🚩 Закреп почався з перших днів або тижнів життя (до 6ти тижнів) 🚩 В доношеної дитини меконій не відійшов протягом 48 годин 🚩 Був меконіальний ілєус – кишкова непрохідність новонароджених 🚩 Втрата ваги, затримка зросту 🚩 Затримка психомоторного розвитку 🚩 Анемія через регулярні кишкові кровотечі 🚩 Стул у вигляді «стрічок» 🚩 Слабкість в ногах, порушення ходіння 🚩 Великий (розтягнутий) живот та блювання 🚩 Об’ємне утворення в животі (не калові маси) 👀 Лайфхаки. ☝️ Як заохочення в дітей 2-5 років можна використовувати календар та наліпками. За кожен вдалий раз дитина сама наклеює наліпки на відповідну дату. Також може спрацювати метод розмальовування фігурок. Якщо досягнуто успіхів декілька днів поспіль – придумайте невеликий подарунок. ☝️ При тренуванні (висаджуванні) допомагають ⏱ секундомір, таймер, ⏳ пісочний годинник. ☝️ Калькулятор об'єму рідини: https://www.rch.org.au/clinicalguide/forms/fluids-calculator/ Бристольська шкала форми калу: Автори: Ганна Гіленко, Лікар-педіатр вищої категорії, дитячий гастроентеролог, дієтолог, Асистент кафедри Педіатрії, Акушерства, Гінекології Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. Владислава Барзилович,  лікар-алерголог дитячий, педіатр, кандидат медичних наук. Асистент кафедри педіатрії №1 НМУ імені О.О. Богомольця.